Аутоімунні захворювання – це група патологій, при яких імунна система організму атакує власні клітини та тканини. Це може відбуватися через вироблення антитіл до власних білків або інших компонентів організму. Одним із методів діагностики та контролю за аутоімунними захворюваннями є визначення рівня антитіл до певних антигенів. Гепато/нефрологічна панель, складена з 10 антигенів, грає важливу роль у виявленні та моніторингу цих захворювань.
- Аутоімунна гепатит: Аутоімунний гепатит – це захворювання печінки, при якому імунна система виробляє антитіла до клітин печінки. Визначення антитіл до антигенів, таких як ANA (антиядерні антитіла) та SMA (антимікросомні антитіла), допомагає в ранньому виявленні цього захворювання та контролю за ним.
- Нефропатія від осаду IgA: Імуноглобулін А (IgA) нефропатія – це захворювання нирок, при якому IgA осаджується в нирках, спричиняючи запалення. Вимірювання рівня антитіл до IgA може бути корисним для діагностики та моніторингу цього захворювання.
- Целіакія: Целіакія – це аутоімунне захворювання, при якому вплив глютену спричиняє пошкодження тонкої кишки. Для діагностики целіакії визначають антитіла до антигенів, таких як anti-tTG (антитрансглутаміназні антитіла).
- Системний червоний вовчак: Антинуклеарні антитіла (ANA) та антитіла до двострунної ДНК (dsDNA) допомагають виявити системний червоний вовчак, який може вражати не тільки нирки, але і інші органи.
- Склеродермія: У випадку системної склеродермії важливим є визначення антитіл до Scl-70 або anti-centromere антитіла для ранньої діагностики та моніторингу захворювання.
- Хвороба Граве: Граве – це аутоімунне захворювання щитовидної залози. Визначення антитіл до ТПО (тиреопероксидази) і ТГ (тиреоглобуліну) допомагає в діагностиці та моніторингу цієї хвороби.
- Системний лупус: Для системного лупусу важливими антитілами є ANA та dsDNA. Вони допомагають встановити діагноз та оцінити активність захворювання.
- Ревматоїдний артрит: Ревматоїдний фактор (RF) та антитіла до циклічного цитрулюємого пептиду (anti-CCP) допомагають в діагностиці ревматоїдного артриту.
- Синдром Шегрена: Діагноз синдрому Шегрена підтверджується визначенням антитіл до SSA (Ro) і SSB (La).
- Міозит: Антитіла до Jo-1 та інших анти-тРНК антитіл можуть вказувати на наявність міозиту, аутоімунного захворювання м’язів.
Гепато/нефрологічна панель з цими 10 антигенами дозволяє лікарям точно діагностувати аутоімунні захворювання та відстежувати ефективність лікування. Важливо зазначити, що рівні антитіл можуть коливатися з часом, тому регулярний моніторинг є ключовим для керування захворюванням та підтриманням стану хворого на оптимальному рівні.
Нехай гепато/нефрологічна панель в аутоімунології служить як інструмент для ранньої діагностики та ефективного контролю за аутоімунними захворюваннями, сприяючи покращенню якості життя хворих пацієнтів.