Шлунково-кишкові захворювання є одними з найпоширеніших медичних проблем у світі. Їх вчасна діагностика важлива для успішного лікування та попередження ускладнень. Одним із біомаркерів, що допомагає встановити діагноз, є пепсиногени.
Пепсиногени (Pepsinogens) – це протеїни, які виробляються головним чином в шлунковій залозі та відіграють ключову роль у процесі перетравлення білків. У людини існує кілька типів пепсиногенів, найважливіші з яких – Pepsinogen I (PGI) і Pepsinogen II (PGII). Співвідношення цих двох форм пепсиногенів може бути корисним індикатором для оцінки функції шлунка та діагностики різних захворювань.
- Пепсиноген I (PGI):
- PGI виробляється в головному шлунковому залозі.
- Зазвичай, рівень PGI в крові вищий, ніж рівень PGII.
- Зниження рівня PGI може свідчити про гіпоацидний стан шлунка, який може бути пов’язаний з атрофічним гастритом, перитонітом, або раком шлунка.
- Пепсиноген II (PGII):
- PGII виробляється як в головному, так і в віддільному шлунковому залозі.
- Вищий рівень PGII може бути пов’язаним з гострими захворюваннями шлунка, такими як гострий гастрит або язва шлунка.
- Підвищений рівень PGII може також бути ознакою важких захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як рак шлунка.
Співвідношення PGI до PGII, визначене у крові, називається відношенням PGI/PGII (PGI/PGII ratio). Цей показник може бути важливим у діагностиці та оцінці стану пацієнта з наступними результатами:
- Гастрит та виразкова хвороба: Зниження PGI/PGII ratio може свідчити про наявність гастриту або виразок шлунку.
- Рак шлунка: Підвищений рівень PGII та знижене PGI/PGII ratio можуть бути ознаками раку шлунка.
- Перевірка ефективності лікування: Вимірювання PGI/PGII ratio може бути корисним для моніторингу ефективності лікування гастриту або виразок.
Для визначення PGI/PGII ratio лікарі зазвичай використовують кровні тести. Результати тестів можуть бути інтерпретовані разом з іншими клінічними даними для точної діагностики та планування лікування.
У висновку, визначення рівнів пепсиногенів і їх співвідношення в крові може бути корисним інструментом у діагностиці та оцінці шлунково-кишкових захворювань. Однак важливо пам’ятати, що це лише один з багатьох показників, і лікар повинен враховувати інші клінічні дані при постановці діагнозу і плануванні лікування. Регулярні обстеження та консультації з лікарем допоможуть вчасно виявити та лікувати різні шлунково-кишкові захворювання.