Цитомегаловірус (CMV), IgG Інфекційна панель: Діагностика та Лікування

Цитомегаловірус (CMV) – це один із представників герпесвірусів, який може спричиняти серйозні інфекції у людей. Ця інфекція особливо небезпечна для людей зі супресією імунної системи, таких як пацієнти з ВІЛ-інфекцією, трансплантованими органами, а також новонароджені діти. Для виявлення цитомегаловірусної інфекції та оцінки імунного статусу пацієнта застосовують інфекційну панель, включаючи вимірювання рівнів антитіл класу IgG.

Структура і властивості CMV

Цитомегаловірус (CMV) належить до родини герпесвірусів і має великий двосторонньо-симетричний геном у вигляді ДНК. Цей вірус може залишатися в організмі людини протягом усього життя після первинної інфекції. У більшості випадків, після первинної інфекції, вірус переходить у латентну фазу, де він неактивний, але може активуватися в умовах зниженого імунітету.

CMV легко передається з людини на людину через слину, секрети полових органів, кров, сечу та материнський молік, що робить його поширеним в популяції. Зазвичай, у здорових дорослих імунна система контролює розмноження CMV, інфекція проходить без симптомів або з легкими симптомами, схожими на грип.

Роль антитіл IgG у діагностиці

Для діагностики цитомегаловірусної інфекції та визначення імунного статусу організму пацієнта використовують імунологічні тести, зокрема вимірювання рівнів антитіл класу IgG.

Антитіла IgG: Після контакту з CMV інфекція або після вакцинації проти неї, організм виробляє антитіла, включаючи IgG, для боротьби з вірусом. Рівень антитіл IgG зазвичай підвищується протягом кількох тижнів після інфекції або вакцинації. Вимірювання рівнів антитіл IgG може допомогти встановити, чи відбулася інфекція, і як тривалий її перебіг.

Діагностика цитомегаловірусної інфекції

Для діагностики CMV використовуються наступні методи:

Серологічні тести: Ці тести вимірюють рівні антитіл, зокрема IgG, в сироватці крові пацієнта. Підвищені рівні антитіл IgG можуть свідчити про активну або минулу інфекцію.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): Цей метод дозволяє виявити ДНК CMV у біологічних зразках, таких як слина, сеча або кров. ПЛР особливо корисна для визначення активності вірусу.
Культивування вірусу: Цей метод полягає в вирощуванні CMV у лабораторних умовах для подальшого вивчення та аналізу.

Лікування цитомегаловірусної інфекції

У більшості випадків, легка форма CMV інфекції не потребує лікування, адже організм самостійно подолає вірус. Однак, у важких випадках або у пацієнтів зі супресією імунної системи, лікування може бути необхідним. Для лікування CMV використовуються антивірусні препарати, такі як ганцикловір або валганцикловір.

Висновок

Цитомегаловірусна інфекція – серйозне захворювання, особливо для пацієнтів зі супресією імунної системи. Діагностика цієї інфекції та визначення імунного статусу пацієнта важливі для вчасного та ефективного лікування. Вимірювання рівнів антитіл IgG є одним із ключових методів у діагностиці CMV. З раннім виявленням та відповідним лікуванням можна знизити ризик ускладнень та поліпшити прогноз для пацієнтів із цитомегаловірусною інфекцією.