Біоматеріал: сеча
– Напередодні утриматися від алкоголю та лікарських засобів. – За добу не проводити місцеві процедури. – Провести ранішній туалет простою водою. – Для дослідження забирають першу порцію ранкової сечі.
Біоматеріал: слина
– Рекомендовано здавати натще, або через 3-4 години після їжі. – Не можна перед здачею жувати жувальну гумку. – За годину до здачі не можна палити. – За добу утриматись від вживання алкоголю. – На губах недопустимо мати косметичні засоби (помади, бальзами для губ).
Біоматеріал: кров
– Для ПЛР дослідження та ПЛР-генетики здається венозна кров. – Кров набирається натще, після нічного голодування, або 8-12 годин після прийому їжі. – В день здачі крові допускається вживання невеликої кількості чистої води. – За 6-12 годин до дослідження слід виключити стресові ситуації та обмежити фізичну активність. – Виключити прийом жирної їжі, алкоголю та паління. – По можливості слід виключити прийом ліків. – Для грудних дітей – перед здачею витримати максимально можливу паузу між годуваннями.
Цитомегаловірус (CMV) – це один із найпоширеніших вірусів серед людей. Він належить до родини Герпесвірусів та має назву «герпесвірус людини 5-го типу» або HCMV. Ця інфекція може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, особливо у людей зі слабкою імунною системою та у новонароджених.
Цитомегаловірус відомий також як “лагідний ворог” через те, що багато людей живуть з цим вірусом, і він може перебувати в організмі протягом усього життя, залишаючись в “сховищах” нейронів та інших клітин. Більшість інфекцій цитомегаловірусом протікає без симптомів та незамітно для імунної системи.
Проте, для деяких груп населення, таких як новонароджені та люди зі сильною імунодефіцитною становою, цей вірус може бути небезпечним. Основні шляхи передачі цитомегаловірусу включають вертикальну передачу від матері до дитини під час вагітності, контакт зі слиною, сечею, секретами родових шляхів та кров’ю.
Симптоми цитомегаловірусної інфекції у новонароджених можуть бути серйозними. До них відносяться вроджені ураження, такі як сліпота, глухота, розумова відсталість та інші вади розвитку. У дорослих та дітей зі здоровою імунною системою цитомегаловірусна інфекція може протікати без симптомів або подібна до легкої грипу.
Для діагностики цитомегаловірусної інфекції використовуються різні методи, зокрема аналіз крові на наявність вірусу та антитіл до нього. Це дозволяє визначити, чи є активна інфекція, а також оцінити стан імунної системи пацієнта.
Лікування цитомегаловірусної інфекції зазвичай не потребується для імунокомпетентних осіб, оскільки їхній імунний системі вдається стримувати розмноження вірусу. Але для новонароджених та імунокомпрометованих пацієнтів можуть бути призначені антивірусні препарати, такі як ганцикловір чи валганцикловір, щоб стримати розмноження вірусу та зменшити тяжкість симптомів.
Важливою частиною управління цитомегаловірусною інфекцією є профілактика. Зокрема, для жінок у вік родорідної діяльності, які мають активну інфекцію або ризик інфікуватися, важливо дотримуватися заходів безпеки під час вагітності та при контакті з новонародженими. Також рекомендується створювати гігієнічні умови для маніпуляцій з слиною та іншими біологічними рідинами, особливо в медичних установах.
У підсумку, цитомегаловірусна інфекція є поширеною серед людей, і для багатьох вона не має суттєвого клінічного значення. Проте для вразливих груп, таких як новонароджені та імунокомпрометовані пацієнти, вона може бути серйозною загрозою для здоров’я. Цитомегаловірусна інфекція вимагає відповідного моніторингу, діагностики та, у деяких випадках, лікування, а також дотримання профілактичних заходів для запобігання передачі вірусу.