Білірубін загальний (Bilirubin total) є одним із ключових показників функціонування печінки та гематопоетичної системи організму. Цей жовтого кольору пігмент є продуктом розкладу гемоглобіну, який утворюється під час руйнування старих еритроцитів. Процес розкладу гемоглобіну відбувається в кістковому мозку та селезінці. Після розкладу гемоглобіну утворюються незвільнений та прямий білірубін.
Білірубін незвільнений (індиректний) є токсичним для організму і не розчиняється у воді. Тому він має тенденцію до накопичення в тканинах та може спричиняти жовтяницю, коли шкіра та слизові оболонки набувають жовтого відтінку. Цей стан може виникнути при перевищенні нормального рівня білірубіну незвільненого в крові.
Білірубін прямий (кон’югований) формується після обробки незвільненого білірубіну печінкою. Він стає водорозчинним і може виділятися з організму через сечу та кал. Важливою роллю тут відіграють жовчні кислоти, які допомагають ефективніше виводити білірубін з організму.
Нормальний рівень білірубіну в крові зазвичай коливається від 0,3 до 1,0 мг/дл (міліграм на децилітр) або від 5 до 17 мкмоль/л (мікромоль на літр). Підвищення рівня загального білірубіну може вказувати на ряд проблем, пов’язаних з функціонуванням печінки та гепатобіліарною системою.
Однією з найпоширеніших причин підвищення білірубіну є гепатит — запалення печінки, яке може бути викликане вірусами, алкоголем, токсинами чи іншими факторами. Іншою можливою причиною є цироз печінки — хронічне захворювання, при якому здорові клітини печінки замінюються зв’язковою тканиною, що обмежує функцію органу.
Більше того, підвищений рівень білірубіну може бути наслідком гемолітичних анемій — станів, коли еритроцити руйнуються швидше, ніж вони виробляються, що призводить до звільнення більшої кількості незвільненого білірубіну.
Для встановлення діагнозу та об’єму можливих порушень лікар зазвичай замовляє комплексне дослідження печінкових функцій, включаючи біохімічний аналіз крові. Іноді можуть знадобитися додаткові обстеження, такі як ультразвукове дослідження печінки, пункція печінки або інші процедури.
У випадку підвищеного рівня білірубіну лікування буде залежати від конкретної причини. Наприклад, при гепатиті можуть призначити антивірусні препарати, при цирозі — симптоматичну та поддерживаючу терапію, а при гемолітичних анеміях — спрямоване на корекцію анемії лікування.
Отже, білірубін загальний є важливим показником здоров’я печінки та гематопоетичної системи. Значення цього показника може вказувати на різноманітні захворювання та порушення в організмі, тому його рівень слід вивчати і відслідковувати з увагою.