Лактатдегідрогеназа (ЛДГ, Lactate dehydrogenase)

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ, Lactate dehydrogenase) — це цитоплазматичний цинквмісний фермент, який бере участь у кінцевих етапах гліколізу, каталізуючи зворотне перетворення лактату (молочної кислоти) на піруват. Фермент присутній практично у всіх тканинах та органах людини з найвищою концентрацією у серці, нирках, печінці, скелетних м’язах, еритроцитах та легенях.

У нормі в кровотоку ЛДГ перебуває в незначній кількості. При ушкодженні або руйнуванні клітинних мембран (цитолізі) фермент масово потрапляє в кров. Вміст ЛДГ зростає пропорційно обсягу ураженої тканини, що робить його високочутливим індикатором патологічних процесів.

Показання до призначення

• Діагностика та моніторинг тканинних ушкоджень: Комплексне обстеження при підозрі на інфаркт міокарда, інфаркт легені або нирки.

• Гематологічні дослідження: Диференційна діагностика анемій (гемолітична, B12-дефіцитна, фолієводефіцитна), оцінка ступеня гемолізу еритроцитів.

• Онкологія: Оцінка поширеності пухлинного процесу, контроль ефективності хіміотерапії, виявлення рецидивів (зокрема при лімфомах, семіномах, меланомі).

• Патології печінки та нирок: Гострі та хронічні гепатити, токсичні ураження, цироз, гострий некроз ниркових канальців, пієлонефрит.

• Захворювання м’язової системи: Травми м’язів, дерматоміозит, поліміозит, м’язова дистрофія.

Інтерпретація результатів

Зазначені референтні значення є орієнтовними. Остаточний діагноз встановлює лікар на основі клінічної картини та комплексного обстеження.

Причини підвищення рівня ЛДГ:

• Серцево-судинні патології: Інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність, тромбоемболія легеневої артерії, міокардит.

• Гематологічні порушення: Гемолітична, мегалобластна та перніціозна анемії, гострий лейкоз.

• Захворювання печінки: Вірусні, токсичні та алкогольні гепатити, механічна жовтяниця, цироз.

• Онкологічні захворювання: Злоякісні новоутворення різної локалізації, наявність метастазів.

• Інші стани: Опікова хвороба, травми скелетних м’язів, гострий панкреатит, інфекційний мононуклеоз, ниркові інфаркти, інтенсивні фізичні перевантаження.

Причини зниження рівня ЛДГ:

• Позитивна динаміка та ефективність проведеної терапії (при онкологічних або гематологічних захворюваннях).

• Прийом високих доз аскорбінової кислоти (вітаміну C).

Підготовка до дослідження

1. Режим харчування: Кров здається строго натщесерце вранці (після 8–12 годин голодування). Дозволяється пити чисту негазовану воду.

2. Обмеження напередодні: За 24 години до забору крові необхідно виключити жирну та смажену їжу, алкоголь, а також утриматися від інтенсивних фізичних тренувань і відвідування сауни.

3. Куріння: Не курити щонайменше за 1–2 години до дослідження.

4. Лікарські засоби: За узгодженням із лікарем тимчасово припинити прийом препаратів, що впливають на рівень ЛДГ (аспірин, статини, НПЗЗ, наркотичні анальгетики).

5. Емоційний стан: Безпосередньо перед забором крові слід відпочити 10–15 хвилин у спокійній обстановці.

Поширені запитання (FAQ)

1. Чи можна здавати аналіз на ЛДГ після їжі або вдень? Ні, для отримання достовірних результатів кров необхідно здавати суворо натщесерце. Прийом їжі може вплинути на склад сироватки та призвести до хибного спотворення показників.

2. Чому рівень ЛДГ може бути підвищеним після спортзалу? Інтенсивні фізичні навантаження викликають мікротравми м’язових волокон. Оскільки ЛДГ міститься у скелетних м’язах, вивільнення цього ферменту в кров після тренувань є закономірним фізіологічним процесом. Саме тому рекомендується уникати фізичних навантажень за добу до аналізу.

3. З якими додатковими аналізами зазвичай призначають ЛДГ? Оскільки ЛДГ є загальним (неспецифічним) маркером руйнування клітин, для визначення конкретного ураженого органу лікар призначає додаткові тести. Найчастіше це АЛТ, АСТ, білірубін (для перевірки печінки), креатинкіназа та тропонін (для діагностики серця) або загальний аналіз крові (для виявлення анемії).

Рекомендації після отримання результатів

• Уникайте самодіагностики. Відхилення рівня ЛДГ від норми не є самостійним діагнозом, а лише сигналізує про наявність патологічного процесу, який потребує додаткового дослідження.

• Консультація лікаря. З отриманими результатами необхідно звернутися до профільного спеціаліста (терапевта, кардіолога, гематолога, гастроентеролога або онколога) для правильної інтерпретації в комплексі з вашими симптомами.

• Додаткові обстеження. Якщо ЛДГ підвищено, лікар може порекомендувати здати аналіз на ізоферменти ЛДГ (вони дозволяють точно визначити, який саме орган пошкоджено) та пройти інструментальну діагностику (УЗД, ЕКГ).