Правила підготовки пацієнтів до здачі у/г зішкрібу у чоловіків
– Протягом 3 діб утримуватися від статевого життя.
– Протягом 3 діб утримуватися від прийому алкоголю та гострої їжі.
– Здавати матеріал на обстеження до, або не раніше 14 діб після закінчення курсу лікувальної терапії (антибактеріальні та протигрибкові препарати), якщо інше не рекомендовано лікарем.
– Протягом доби утриматись від застосування місцевих лікарських препаратів і процедур.
– Безпосередньо перед здачею аналізу протягом 2-3 годин утримуватись від сечовипускання.
Правила підготовки пацієнтів до здачі у/г зішкрібу у жінок
– Протягом 3 діб утримуватися від статевого життя.
– Протягом 3 діб утримуватися від прийому алкоголю та гострої їжі.
– Здавати матеріал на обстеження до, або не раніше 14 діб після закінчення курсу лікувальної терапії (антибактеріальні та протигрибкові препарати), якщо інше не рекомендовано лікарем.
– Протягом доби утриматись від застосування місцевих лікарських форм (свічки, мазі, спринцювання, контрацептиви, тощо) та засобів інтимної гігієни, що містять бактерицидні добавки.
– Якщо зішкріб буде проводитись з уретри, то не мочитися мінімум 3 години до забору матеріалу.
– Матеріал не можна здавати під час менструації (лише через 3 дні після її закінчення).
Діагностика папіломовірусної інфекції (ПВІ) важлива для вчасного виявлення та лікування цієї захворюваності. Однією з основних методів діагностики ПВІ є диференційне визначення ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) на основі типів 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59. Це дозволяє точно визначити вид вірусу та його ризик розвитку онкогенності.
Папіломовіруси людини (ВПЛ) – це група вірусів, які можуть викликати папіломи та різні види раку, зокрема рак шийки матки, ануса, ротової порожнини і гортані. Серед багатьох типів ВПЛ особливо виділяються ВПЛ 16 і 18, оскільки вони відомі як головні спричинювачі раку шийки матки.
Інфекційна панель для діагностики ПВІ включає в себе спеціалізовані тести, які можуть визначити наявність та тип вірусу у зразках ДНК пацієнта. Основні методи діагностики ПВІ включають в себе:
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): Цей метод дозволяє збільшити кількість ДНК ВПЛ у зразку, зробивши її виявлення більш чутливим. Далі ДНК розділяють на основі її розміру та порівнюють зі зразками відомих типів ВПЛ.
- Гібридизаційний аналіз: Цей метод дозволяє визначити наявність конкретних типів ВПЛ за допомогою спеціальних молекул, які “гібридизуються” з відповідною ДНК вірусу та виділяють її.
- Секвенування ДНК: Цей метод дозволяє не лише визначити тип ВПЛ, але і визначити послідовність всієї ДНК вірусу. Це може бути корисно для вивчення мутацій та визначення ступеня ризику.
Диференційне визначення ДНК ВПЛ на основі типів 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 дозволяє лікарям точно визначити конкретний тип ВПЛ у пацієнта і встановити його ризик онкогенності. Наприклад, ВПЛ типу 16 і 18 вважаються високоризиковими для розвитку раку шийки матки, тому пацієнти з цими типами ВПЛ можуть потребувати більш обережного спостереження та лікування.
Інфекційна панель також може допомогти визначити ступінь зараження та дозволити лікарям вибрати найбільш ефективний метод лікування, включаючи імунотерапію, хірургічні втручання, лікування з використанням антивірусних препаратів тощо.
Завдяки диференційному визначенню ДНК ВПЛ та інфекційній панелі лікарі мають можливість забезпечити більш точну та індивідуалізовану допомогу пацієнтам, що страждають від ПВІ, та зменшити ризик розвитку раку та інших ускладнень, пов’язаних з цією інфекцією. Особливо важливою є регулярна діагностика та скринінг для жінок, оскільки ПВІ може призвести до раку шийки матки, який є серйозною загрозою для здоров’я.