Новини
Діагностика нестачі заліза: як вчасно виявити дефіцит і запобігти анемії
Залізо — один із найважливіших мікроелементів в організмі. Воно входить до складу гемоглобіну, бере участь у транспорті кисню, підтримує роботу імунної системи, мозку й серцево-судинної системи. Коли заліза не вистачає, розвивається залізодефіцитний стан, який може перейти у залізодефіцитну анемію.
За оцінками ВООЗ, дефіцит заліза — найпоширеніший мікроелементний розлад у світі, який вражає близько 30% населення, зокрема жінок, дітей та вегетаріанців. Вчасна діагностика нестачі заліза допомагає запобігти ускладненням і правильно підібрати лікування.
Чому виникає дефіцит заліза
Причини можуть бути як зовнішні (пов’язані з харчуванням), так і внутрішні (порушення всмоктування або крововтрати).
Низьке споживання заліза з їжею: обмеження м’яса, вегетаріанство, дієти.
Хронічні крововтрати: рясні менструації, виразки шлунка, геморой, внутрішні кровотечі.
Підвищена потреба: вагітність, лактація, інтенсивні тренування.
Порушення всмоктування: захворювання кишечника (целіакія, коліт, гастрит).
Інфекції та запалення: впливають на метаболізм заліза, блокуючи його засвоєння.
Недостатнє надходження заліза не завжди проявляється одразу. Спочатку організм використовує запаси, а лише потім виникають симптоми. Саме тому важливо знати, які аналізи показують нестачу заліза.
Симптоми дефіциту заліза
На ранніх етапах симптоми можуть бути непомітними, але з часом з’являються:
постійна втома, сонливість;
головний біль, запаморочення;
блідість шкіри та слизових;
сухість, тріщини на губах;
ламкість нігтів, випадіння волосся;
задишка, пришвидшене серцебиття;
дратівливість, зниження концентрації.
Ці ознаки можуть бути не лише при анемії, а й при «прихованому» дефіциті заліза, коли гемоглобін ще в нормі, але запаси вже виснажуються.
Які аналізи показують нестачу заліза
Для точної діагностики лікар призначає комплекс лабораторних досліджень, які дозволяють оцінити не лише рівень заліза, а й його засвоєння.
| Показник | Норма для дорослих | Що означає |
|---|---|---|
| Гемоглобін (Hb) | 120–160 г/л у жінок, 130–170 г/л у чоловіків | Показує здатність крові переносити кисень |
| Сироваткове залізо | 10–30 мкмоль/л | Відображає кількість заліза, яке циркулює у крові |
| Феритин | 15–150 нг/мл (жінки), 30–400 нг/мл (чоловіки) | Головний показник запасів заліза |
| Трансферин | 2,0–3,6 г/л | Білок, який переносить залізо у крові |
| Насичення трансферину залізом (TSAT) | 20–45% | Якщо нижче 15%, є дефіцит заліза |
| Загальна залізозв’язувальна здатність сироватки (TIBC) | 40–70 мкмоль/л | Підвищується при нестачі заліза |
Зазвичай лікар аналізує всі показники у комплексі. Найчутливішим є феритин — він знижується ще до падіння гемоглобіну.
Як інтерпретувати результати
Низький феритин + нормальний гемоглобін → прихований дефіцит заліза.
Низький феритин + низький гемоглобін → залізодефіцитна анемія.
Низьке залізо + високий трансферин → організм намагається компенсувати дефіцит.
Низьке залізо + високий феритин → порушення засвоєння заліза або хронічне запалення.
Для точного визначення причини дефіциту лікар може призначити додаткові тести: аналіз калу на приховану кров, гастроскопію, тест на целіакію, перевірку вітаміну B12.
Кому рекомендовано перевіряти рівень заліза
Регулярна діагностика показана таким групам:
жінкам репродуктивного віку (через втрату крові під час менструацій);
вагітним і годуючим матерям;
дітям та підліткам у періоди активного росту;
людям, які не споживають м’яса;
спортсменам, які мають великі енергетичні витрати;
пацієнтам із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Для вагітних рівень феритину нижче 30 нг/мл вважається показником ризику і потребує корекції.
Як підготуватися до аналізу
Кров здається натще (не їсти 8–10 годин).
За 2–3 дні не варто приймати препарати заліза чи вітаміни з ним.
Уникати надмірних фізичних навантажень перед дослідженням.
Повідомити лікаря про прийом гормональних засобів або антибіотиків.
Що робити при виявленні дефіциту заліза
Усунути причину: якщо це крововтрата — пролікувати джерело; якщо дієта — скорегувати раціон.
Додати продукти, багаті на залізо:
м’ясо (яловичина, печінка, курятина);
бобові, шпинат, гречка, гарбузове насіння;
яблука, гранати, буряк;
поєднувати з вітаміном С для кращого засвоєння.
Медикаментозна терапія: лікар може призначити препарати заліза (перорально або внутрішньовенно) залежно від рівня феритину.
Контроль ефективності: повторні аналізи через 4–6 тижнів допомагають перевірити, чи підвищується рівень заліза.
Чому важливо не займатися самолікуванням
Надлишок заліза також шкідливий. Його надмір може призвести до гемохроматозу — стану, коли залізо накопичується у печінці, серці та підшлунковій залозі, спричиняючи ушкодження органів. Тому дози препаратів підбирає тільки лікар, орієнтуючись на результати аналізів.
Профілактика дефіциту заліза
Збалансоване харчування з достатньою кількістю білка.
Поєднання залізовмісних продуктів із джерелами вітаміну С.
Обмеження кави та чаю після їжі (вони знижують засвоєння заліза).
Регулярні обстеження для груп ризику — особливо для жінок і дітей.
Залізо — це не просто елемент, а показник життєвої енергії організму. Вчасна діагностика дозволяє запобігти серйозним наслідкам і повернути собі силу, ясність мислення та гарне самопочуття.
Джерела
World Health Organization (WHO). Iron Deficiency Anaemia: Assessment, Prevention and Control, 2023.
Mayo Clinic. Iron deficiency: symptoms, diagnosis and treatment.
U.S. Food and Drug Administration (FDA). Guidelines on iron supplements and monitoring.
