Синдром Шегрена та які аналізи допомагають підтвердити захворювання

Сухість очей і рота зазвичай списують на втому, тривалу роботу за монітором, недостатньо зволожене повітря, вікові зміни або зневоднення. Проте коли ці прояви не минають місяцями, стають інтенсивнішими, заважають розмовляти, ковтати, читати, користуватися контактними лінзами чи спати, варто замислитися — причина може виявитися глибшою за побутові чинники. Одне з можливих захворювань, яке слід виключити у такому випадку, — це синдром Шегрена.

Це аутоімунна патологія, за якої імунна система атакує слинні та слізні залози, знижуючи вироблення сліз і слини. Однак хвороба не обмежується слизовими оболонками. Як зазначає NIDCR, синдром Шегрена може супроводжуватися сухістю шкіри, носових ходів, піхви, а також уражати інші органи — нирки, кровоносні судини, легені, печінку, підшлункову залозу та нервову систему.

Діагноз ніколи не ставлять на підставі лише одного симптому чи одного аналізу. NIAMS наголошує, що не існує єдиного універсального тесту для підтвердження синдрому Шегрена, тому лікар спирається на сукупність клінічних проявів, анамнез і комплексне обстеження.

Коли варто запідозрити синдром Шегрена

Підозра виникає не тоді, коли очі пересохли після безсонної ночі або рот пересох після кави. Більш показова ситуація, коли сухість стає постійною, повторюється щодня і поєднується з іншими симптомами.

На синдром Шегрена можуть вказувати:

• сухість очей, відчуття піску або печіння;
• потреба часто використовувати зволожувальні краплі;
• сухість у роті, особливо під час розмови або їжі;
• складність ковтати суху їжу без води;
• частий карієс або запалення ясен;
• тріщини губ;
• зміна смаку;
• збільшення або болючість слинних залоз;
• біль у суглобах;
• тривала втома;
• сухість шкіри або слизових;
• періодичне оніміння чи поколювання;
• незрозумілі зміни в аналізах крові.

NHS описує синдром Шегрена як стан, при якому залози, що виробляють рідину, зокрема сльози та слину, працюють неправильно. Серед типових проявів NHS називає сухість очей, сухість у роті, втому, біль у м’язах і суглобах.

Чому сухість очей і рота не завжди означає синдром Шегрена

Сухість може мати багато причин. Її можуть провокувати ліки, дихання ротом, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, дефіцити, зневоднення, контактні лінзи, гормональні зміни, алергія, променева терапія або інші стани.

Саме тому лікар не обмежується фразою «є сухість, отже це Шегрен». Завдання діагностики полягає в тому, щоб підтвердити або виключити аутоімунну природу симптомів.

Наприклад, якщо сухість у роті поєднується зі спрагою і частим сечовипусканням, лікар може перевірити глюкозу. Якщо є втома, блідість і печіння язика, можуть знадобитися показники анемії та дефіцитів. Якщо є біль у суглобах і сухість очей, більшу роль відіграють аутоімунні маркери.

Перший етап діагностики

Перший етап зазвичай починається з консультації лікаря. Важливо розповісти не лише про сухість, а й про всі супутні симптоми, тривалість скарг, ліки, інші аутоімунні захворювання та сімейну історію.

Лікар може уточнювати:

• коли почалася сухість;
• чи є вона щодня;
• чи потрібно запивати їжу водою;
• чи є сухість очей вранці або ввечері;
• чи були часті стоматологічні проблеми;
• чи є біль у суглобах;
• чи є висип, оніміння, кашель, задишка;
• чи є збільшення слинних залоз;
• які препарати приймає пацієнт;
• чи є ревматоїдний артрит, вовчак або інші аутоімунні стани.

Mayo Clinic зазначає, що діагностика синдрому Шегрена включає фізичний огляд і тести, серед яких можуть бути аналізи крові, очні тести, візуалізація слинних залоз та біопсія.

Які аналізи крові можуть допомогти

Лабораторні аналізи потрібні для пошуку ознак аутоімунного процесу, запалення, анемії, змін імунної відповіді та супутніх станів. Вони не замінюють огляд офтальмолога, стоматолога або ревматолога, але часто стають важливою частиною діагностичного маршруту.

Johns Hopkins Medicine зазначає, що результати ANA та anti SSA допомагають визначити, чи є ознаки аутоімунного порушення, а також описує тест Ширмера як спосіб оцінити, чи виробляють слізні залози достатньо сліз.

Одним із базових досліджень може бути загальний аналіз крові, особливо якщо є слабкість, блідість, тривала втома, часті інфекції або підозра на системний процес.

Anti SSA Ro і Anti SSB La

Anti SSA Ro є одним із найбільш значущих лабораторних маркерів при підозрі на синдром Шегрена. Його наявність може підтримувати діагноз, особливо якщо є типові симптоми сухості та інші об’єктивні ознаки захворювання.

Anti SSB La також може визначатися в межах аутоімунної панелі, але його трактують не окремо, а разом з Anti SSA Ro, ANA, симптомами, оглядом і результатами інших тестів.

Важливо розуміти, що негативні антитіла не завжди повністю виключають синдром Шегрена. У частини пацієнтів діагностичну роль можуть відігравати очні тести, тести слиновиділення та біопсія малої слинної залози. Саме тому самостійно робити висновок за одним бланком не варто.

Класифікаційні критерії та чому вони не дорівнюють самодіагностиці

У медичній практиці використовують міжнародні критерії, які допомагають стандартизувати діагностику первинного синдрому Шегрена. Критерії ACR EULAR 2016 року базуються на поєднанні п’яти пунктів: Anti SSA Ro, біопсія малої слинної залози з фокусним лімфоцитарним сіалоаденітом, очне фарбування, тест Ширмера та нестимульований потік слини.

У цих критеріях Anti SSA Ro та позитивна біопсія мають більшу вагу, ніж окремі функціональні тести. Але це не означає, що пацієнт має самостійно підраховувати бали. Критерії допомагають лікарям, а не замінюють клінічний діагноз.

Очні тести при підозрі на синдром Шегрена

Сухість очей потрібно підтвердити об’єктивно, бо відчуття сухості може бути при різних станах. Офтальмолог може провести тести, які оцінюють кількість сліз і стан поверхні ока.

До таких обстежень належать:

• тест Ширмера;
• фарбування рогівки та кон’юнктиви;
• оцінка слізної плівки;
• огляд поверхні ока під щілинною лампою.

Mayo Clinic описує тест Ширмера як метод вимірювання сухості очей, при якому під нижню повіку розміщують маленький шматочок фільтрувального паперу для оцінки кількості сліз.

Ці тести важливі, тому що людина може відчувати сухість, але ступінь ураження очей потрібно оцінювати медично. Це впливає не лише на діагноз, а й на вибір лікування та захист рогівки.

Дослідження слиновиділення та слинних залоз

Сухість у роті також можна оцінювати не лише за скаргами. Лікар може призначити тест, який вимірює кількість слини, або направити на візуалізацію слинних залоз.

NHS зазначає, що під час діагностики можуть використовувати тест, коли людина спльовує або дає слині стікати в контейнер протягом п’яти хвилин, щоб оцінити кількість слини. Також може застосовуватися біопсія губи, коли невеликий фрагмент тканини зі слинними залозами досліджують під мікроскопом.

Дослідження слинних залоз можуть бути особливо важливими, якщо:

• сухість у роті триває щодня;
• є частий карієс;
• складно ковтати суху їжу;
• збільшуються привушні або підщелепні залози;
• аналізи крові не дають однозначної відповіді;
• лікар підозрює серонегативний перебіг.

Біопсія малої слинної залози

Біопсія малої слинної залози зазвичай виконується з внутрішньої поверхні нижньої губи. Вона може допомогти побачити характерне лімфоцитарне запалення в тканині слинних залоз.

Це не перший тест для всіх пацієнтів. Біопсію можуть розглядати, якщо симптоми типові, але аналізи крові не підтверджують діагноз, або якщо потрібно отримати сильніше морфологічне підтвердження.

NIAMS зазначає, що стоматолог або інший спеціаліст може виконувати тести для допомоги в діагностиці, а загалом діагноз встановлюють за сукупністю симптомів і досліджень.

Які стани потрібно виключити

Синдром Шегрена може бути схожим на інші захворювання. Саме тому діагностика часто включає не лише пошук аутоантитіл, а й виключення інших причин сухості, втоми або запалення.

Лікар може перевіряти:

• цукровий діабет;
• порушення роботи щитоподібної залози;
• анемію;
• дефіцит заліза, B12 або фолієвої кислоти;
• побічну дію ліків;
• хронічні інфекції;
• вірусні гепатити;
• ВІЛ;
• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак;
• наслідки променевої терапії;
• захворювання слинних залоз.

Якщо є тривала сухість, збільшені лімфовузли, часті інфекції або фактори ризику, лікар може включити до обстеження аналіз крові на ВІЛ, бо деякі інфекції можуть давати симптоми, схожі на аутоімунні або системні стани.

Коли аналізи не варто відкладати

Планова перевірка доречна, якщо сухість триває довго, але загальний стан стабільний. Проте є ситуації, коли краще звернутися до лікаря швидше.

Не відкладайте обстеження, якщо є:

• виражена сухість очей із болем або погіршенням зору;
• сухість у роті, що заважає ковтати;
• збільшення слинних залоз;
• тривала температура;
• нічна пітливість;
• незрозуміла втрата ваги;
• сильна втома;
• біль і набряк суглобів;
• висип;
• оніміння або слабкість у кінцівках;
• задишка або тривалий кашель;
• набряки;
• зміни в загальному аналізі крові.

Синдром Шегрена може мати не лише місцеві прояви сухості, а й системні симптоми. Тому важливо не обмежуватися краплями для очей або частим питтям води, якщо стан повторюється щодня й поступово погіршує якість життя.

Як підготуватися до консультації та аналізів

Перед візитом до лікаря корисно зібрати інформацію, яка допоможе не пропустити важливі деталі.

Підготуйте:

• список симптомів і час їх появи;
• перелік усіх ліків і добавок;
• інформацію про аутоімунні хвороби в родині;
• результати попередніх аналізів;
• дані офтальмолога або стоматолога, якщо вони вже є;
• опис того, що посилює або полегшує сухість;
• інформацію про часті інфекції, карієс або збільшення слинних залоз.

Для частини аналізів крові може бути рекомендовано здавати кров зранку або натщесерце, особливо якщо одночасно перевіряють біохімію, глюкозу чи інші обмінні показники. Прийом ліків не варто змінювати самостійно без узгодження з лікарем.

FAQ

Чи можна підтвердити синдром Шегрена лише аналізом крові

Не завжди. Аналізи на ANA, Anti SSA Ro, Anti SSB La та інші маркери можуть суттєво допомогти, але діагноз встановлюють за сукупністю симптомів, огляду, лабораторних даних, очних тестів, оцінки слиновиділення та іноді біопсії.

Який аналіз найважливіший при підозрі на синдром Шегрена

Одним із найважливіших є Anti SSA Ro. Але його результат потрібно оцінювати разом з іншими даними. У частини пацієнтів можуть знадобитися тест Ширмера, оцінка слиновиділення або біопсія малої слинної залози.

Чи може синдром Шегрена бути при негативних антитілах

Так, така ситуація можлива. Якщо симптоми типові, але антитіла негативні, лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема очні тести, дослідження слиновиділення або біопсію.

До якого лікаря звертатися при підозрі на синдром Шегрена

Зазвичай діагностикою займається ревматолог. Також можуть бути потрібні офтальмолог, стоматолог, сімейний лікар, а за системних проявів інші спеціалісти.

Чи потрібно лікувати сухість без підтвердження діагнозу

Симптоматичне полегшення сухості може бути потрібним, але важливо не зупинятися лише на краплях або воді, якщо симптоми тривалі. Спершу треба зрозуміти причину сухості та виключити аутоімунні, ендокринні, інфекційні й дефіцитні стани.

На початку синдром Шегрена може не мати виражених симптомів. Часто все зводиться до сухості очей і рота, втомлюваності чи болю в суглобах, які пацієнт довго вважає наслідком втоми, віку чи несприятливих умов. Побачити аутоімунні маркери та пов’язані зміни допомагають аналізи крові, а підтвердити діагноз — очні тести, вимірювання слиновиділення та біопсія. Головне тут не один аналіз, а комплексне, крок за кроком обстеження разом із лікарем.

Автор: Уляна Анатоліївна Дзюба

Директор ТОВ «Меді Лаб Плюс», лікар вищої категорії. Має понад 45 років практичного досвіду в медицині та лабораторній діагностиці. Засновник та керівник лабораторії з 2007 року. Детальніше…