5/5 - (320 голосів)

Гістологічне дослідження біоптату ДПК на целіакію — це спеціалізований аналіз, який вважається «золотим стандартом» діагностики глютенової ентеропатії. На відміну від загальної біопсії, тут основна увага приділяється мікроскопічним змінам архітектоніки слизової оболонки, які виникають як імунна відповідь організму на білок глютен.

Мета дослідження: Основним завданням є підтвердження або спростування діагнозу целіакії шляхом оцінки ступеня пошкодження ворсинок тонкої кишки. Це вкрай важливо, оскільки клінічні симптоми целіакії (здуття, діарея, анемія) часто збігаються з іншими захворюваннями ШКТ.

Що оцінює патоморфолог (за класифікацією Marsh-Oberhuber):

Висоту ворсинок: при целіакії ворсинки вкорочуються (атрофуються), що зменшує всмоктувальну поверхню кишківника.
Глибину крипт: оцінка заглиблень у слизовій, які при хворобі зазвичай подовжуються (гіперплазія крипт).
Між епітеліальні лімфоцити (МЕЛ): підрахунок кількості лімфоцитів на 100 ентероцитів. Збільшення їх кількості — перша ознака імунної агресії проти глютену.
Співвідношення ворсинка/крипта: математичний показник, що дозволяє об’єктивно визначити стадію захворювання.

Клінічне значення: На основі дослідження патоморфолог виставляє стадію за класифікацією Marsh:

Marsh 0: нормальна слизова.
Marsh 1: збільшення кількості лімфоцитів (інфільтративна стадія).
Marsh 2: додається подовження крипт (гіперпластична стадія).
Marsh 3 (A, B, C): часткова або повна атрофія ворсинок — класична картина целіакії.

Точний діагноз дозволяє пацієнту почати сувору безглютенову дієту, яка є єдиним методом лікування, що запобігає розвитку лімфом кишківника та інших важких ускладнень.

Коли призначається:

позитивні результати специфічних аналізів крові (антитіла до тканинної трансглутамінази або ендомізію);
хронічна діарея, стеаторея (жирний стілець) та втрата маси тіла;
залізодефіцитна анемія, стійка до лікування препаратами заліза;
затримка росту та фізичного розвитку у дітей;
обстеження родичів пацієнтів з підтвердженою целіакією.