Меділаб+

Онкомаркер СА-19-9: не лише про рак підшлункової, або що насправді показує цей аналіз

Таблиця з результатами онкомаркерів пацієнта

Онкомаркери — це біохімічні сигнали, які можуть допомогти лікарю вчасно помітити, що в організмі відбувається патологічний процес. Одним з найвідоміших серед них є СА-19-9 — карбоантиген, який вважають класичним індикатором раку підшлункової залози. Проте на практиці цей маркер має значно ширше застосування, а його правильна інтерпретація вимагає обережності, досвіду і контексту.

Що таке СА-19-9 з біологічної точки зору?

СА-19-9 — це глікопротеїн, що в нормі присутній у клітинах епітелію шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, слинних залоз. Його рівень у крові різко зростає при активному проліферативному процесі — пухлині, хронічному запаленні або механічній обструкції жовчних шляхів.

Цікаво, що цей маркер не є повністю універсальним: близько 7% людей не мають ферментативної системи Lewis-антигену, тож у них рівень СА-19-9 буде нульовим навіть за наявності пухлини.

Що може викликати підвищення СА-19-9, окрім онкології?

Високий рівень СА-19-9 може бути наслідком:

  • обструктивної жовтяниці (камені в жовчному міхурі, холангіт)

  • цирозу або гепатиту (у тому числі алкогольного)

  • панкреатиту (особливо хронічного)

  • хронічного гастриту або виразкової хвороби шлунка

  • доброякісних кіст або поліпів у кишечнику

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Аналіз крові на гормони: як підготуватися для точного результату

І тільки після виключення цих станів лікар може розглядати онкомаркер як свідчення пухлинного процесу.

Лаборант вносить зразок у біохімічний аналізатор

Динаміка рівня СА-19-9 у клінічному спостереженні

Одноразовий результат має обмежену цінність. Найбільше клінічне значення має саме динаміка: чи зростає маркер після операції, чи знижується під час лікування, чи знову підвищується через півроку. Наприклад, якщо після резекції пухлини рівень СА-19-9 знижується до норми, а потім поступово зростає — це може свідчити про рецидив або метастази. Навпаки, стабільно низький або нульовий рівень — добрий прогностичний знак.

Інтерпретація рівня СА-19-9 у клініці

Рівень (ОД/мл)Можливе значення
До 37Варіант норми (негативний результат)
38–100Можливі запальні процеси або рання стадія
101–999Пухлинний процес можливий, але не підтверджений
Понад 1000Висока ймовірність злоякісного процесу
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Генетичні мутації: як маленькі зміни формують великі наслідки

Як готуватись до здачі аналізу?

Пацієнту рекомендується:

  • здавати кров натщесерце

  • уникати жирної їжі й алкоголю за добу до аналізу

  • не курити за 2 години до здачі крові

  • поінформувати лікаря про прийом ліків, особливо жовчогінних

Також важливо: аналіз не варто здавати під час гострого холециститу або нападів жовчної коліки, оскільки рівень може бути помилково підвищеним.

Приклад клінічного кейсу: чому важлива динаміка

Чоловік 58 років звернувся зі скаргами на втрату ваги, слабкість, біль у животі. Після КТ виявлено новоутворення головки підшлункової залози. Рівень СА-19-9 — 950 ОД/мл. Після хірургічного втручання та курсу хіміотерапії маркер знизився до 40 ОД/мл. Через рік підвищився до 240 ОД/мл, що супроводжувалося візуалізацією рецидиву пухлини. Цей приклад демонструє: аналіз має реальну клінічну цінність лише у поєднанні з медичним супроводом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Розкриття та аналіз Parvovirus B19 в лабораторії Medilab.km.ua

Чим відрізняється СА-19-9 від інших онкомаркерів?

На відміну від CA-125 (рак яєчників) або PSA (простата), маркер СА-19-9 має нижчу специфічність і потребує обережнішого тлумачення. Він не використовується як єдиний метод підтвердження діагнозу, але є цінним у складі комплексного онконагляду.

Коли доцільно здавати цей маркер?

  • за наявності симптомів або даних візуалізації, що вказують на рак підшлункової або жовчних проток

  • для контролю пацієнтів із встановленим діагнозом (до, під час і після лікування)

  • у пацієнтів із підозрою на метастази в черевній порожнині

  • для оцінки ефективності таргетної або хіміотерапії

Джерела

СА-19-9 — це інструмент, який не працює сам по собі, але у правильному клінічному поєднанні здатен бути маркером змін, що справді рятують життя.