Туберкулез: симптомы, пути заражения и современная диагностика

Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата нагадує про важливість профілактики, своєчасного виявлення захворювання та доступу до якісної медичної допомоги. Туберкульоз залишається актуальною проблемою охорони здоров’я, проте за умови правильної діагностики та повного курсу лікування його можна подолати.

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше воно уражає легені, але також може розвиватися в лімфатичних вузлах, кістках, нирках, головному мозку та інших органах. На ранніх стадіях симптоми іноді малопомітні, тому важливо знати основні ознаки хвороби та розуміти, коли необхідно звернутися до лікаря.

Що таке туберкульоз і як він передається

Основним джерелом поширення туберкульозу є людина з активною формою захворювання легень або дихальних шляхів, яка виділяє збудника в повітря. Зараження відбувається переважно повітряним шляхом, коли інші люди вдихають частинки, що містять бактерії туберкульозу.

Ризик інфікування залежить від тривалості та близькості контакту, вентиляції приміщення, кількості бактерій у повітрі та інших обставин. Тривале перебування в погано провітрюваному приміщенні разом із людиною, яка має заразну форму туберкульозу, збільшує ймовірність зараження.

Водночас туберкульоз не передається через звичайне рукостискання, спільне використання посуду, дотики до предметів або рукостискання. Тому важливо не стигматизувати людей, які проходять обстеження чи лікування.

Після потрапляння бактерій в організм не завжди розвивається активне захворювання. У деяких людей формується туберкульозна інфекція без симптомів, яка не є заразною. Проте за певних умов, зокрема при ослабленні імунної системи, інфекція може перейти в активну форму.

Основні симптоми туберкульозу

Ознаки захворювання можуть розвиватися поступово, протягом кількох тижнів або навіть місяців. На початку людина іноді пояснює погіршення самопочуття перевтомою, стресом чи наслідками перенесеної застуди.

До поширених симптомів легеневого туберкульозу належать:

• тривалий кашель, який не минає або поступово посилюється;
• кашель із мокротинням, іноді з домішками крові;
• біль у грудній клітці;
• підвищення температури тіла;
• надмірне потовиділення вночі;
• постійна слабкість і швидка втомлюваність;
• снижение аппетита;
• ненавмисне зменшення маси тіла.

Не обов’язково, щоб усі перелічені симптоми виникали одночасно. На початку захворювання прояви можуть бути слабкими, а в деяких випадках симптоми певний час взагалі відсутні.

Якщо туберкульоз уражає інші органи, клінічна картина залежить від локалізації процесу. Наприклад, можуть виникати збільшення лімфатичних вузлів, тривалий біль у кістках або суглобах та інші прояви.

Наявність цих ознак не означає, що людина обов’язково має туберкульоз. Подібні симптоми зустрічаються й при інших захворюваннях, тому встановити причину може лише медичний фахівець після необхідного обстеження.

Якщо кашель триває кілька тижнів, спостерігаються незрозуміла втрата ваги, нічна пітливість або тривала температура, не варто відкладати консультацію лікаря. Кашель із кров’ю потребує невідкладної медичної оцінки.

Як діагностують туберкульоз

Для встановлення діагнозу лікар оцінює симптоми, історію контактів із хворими на туберкульоз, результати огляду та дані додаткових досліджень. Вибір методів залежить від того, чи є підозра на активне захворювання, чи потрібно виявити туберкульозну інфекцію в людини без симптомів.

Для діагностики можуть використовуватися:

• Молекулярні тести. Допомагають виявити генетичний матеріал збудника в біологічному матеріалі. Деякі методи також визначають ознаки стійкості бактерій до окремих протитуберкульозних препаратів.
• Мікробіологічне дослідження. Посів матеріалу дає змогу виявити збудника та, за потреби, дослідити його чутливість до лікарських засобів.
• Мікроскопія мокротиння. Може застосовуватися для виявлення кислотостійких бактерій, однак негативний результат не виключає туберкульозу.
• Рентгенографія органів грудної клітки. Допомагає виявити зміни в легенях, які потребують подальшого обстеження, але сама по собі не підтверджує діагноз.
• Тести на туберкульозну інфекцію. Туберкулінова шкірна проба або аналіз крові на вивільнення інтерферону-гамма (IGRA) можуть використовуватися для виявлення імунної відповіді на збудника в певних клінічних ситуаціях.

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, швидкі молекулярні тести відіграють важливу роль у початковій діагностиці туберкульозу в людей із відповідними симптомами. Конкретний перелік досліджень визначає медичний фахівець з урахуванням клінічної ситуації.

Чи можна виявити туберкульоз за загальним аналізом крові

Общий анализ крови (ЗАК) є поширеним лабораторним дослідженням, яке допомагає оцінити кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів та інші показники. Він може бути корисним для загальної оцінки стану організму, зокрема за наявності ознак запального процесу.

При туберкульозі іноді спостерігаються зміни кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та рівня гемоглобіну. Проте такі зміни неспецифічні: вони можуть виникати при багатьох інфекційних, запальних та інших захворюваннях. Водночас результати общего анализа крови можуть залишатися близькими до нормальних навіть за наявності туберкульозу.

С-реактивний білок (СРБ) також належить до показників, які можуть підвищуватися при запаленні. Його рівень допомагає оцінювати запальну реакцію організму, але не дає змоги встановити, чи спричинена вона саме туберкульозом.

Білкові фракції крові можуть використовуватися для оцінювання певних змін білкового обміну та загального стану організму. Однак їхні результати також не є специфічними для цієї інфекції.

Итак, общий анализ крови, СРБ і дослідження білкових фракцій не можуть самостійно підтвердити або виключити туберкульоз. Якщо є підозра на це захворювання, необхідно пройти обстеження за призначенням лікаря, яке може включати спеціальні молекулярні чи мікробіологічні тести та візуалізацію органів грудної клітки.

Хто має підвищений ризик розвитку туберкульозу

Захворіти може людина будь-якого віку. Водночас імовірність переходу туберкульозної інфекції в активне захворювання зростає за наявності певних чинників.

К ним относятся:

• тісний або тривалий контакт із людиною, яка має заразний туберкульоз;
• ВІЛ-інфекція та інші стани, що послаблюють імунну систему;
• сахарный диабет;
• недостаточное питание;
• курение;
• шкідливе вживання алкоголю;
• лікування препаратами, які пригнічують імунну відповідь;
• перенесена раніше туберкульозна інфекція за наявності додаткових чинників ризику.

Людям, які контактували з хворим на туберкульоз, варто звернутися до медичного працівника, навіть якщо вони почуваються добре. Фахівець визначить, чи потрібні обстеження на туберкульозну інфекцію, виключення активного захворювання або профілактичне лікування.

Як знизити ризик зараження туберкульозом

Профілактика передбачає зменшення ризику контакту з інфекційними частинками, своєчасне виявлення захворювання та дотримання рекомендацій медичних працівників.

Щоб знизити ризик поширення туберкульозу, важливо:

• регулярно провітрювати приміщення та забезпечувати належну вентиляцію;
• звертатися до лікаря при тривалому кашлі та інших підозрілих симптомах;
• проходити рекомендовані обстеження після контакту з людиною, яка має туберкульоз;
• дотримуватися призначеного профілактичного лікування, якщо воно показане;
• не курити та підтримувати повноцінне харчування;
• дотримуватися рекомендацій щодо вакцинації дітей вакциною БЦЖ відповідно до національного календаря щеплень.

Якщо в людини діагностовано заразну форму туберкульозу, необхідно виконувати рекомендації лікаря щодо лікування та заходів інфекційного контролю. У медичних закладах і за певних обставин можуть застосовуватися спеціальні засоби захисту органів дихання.

Звичайне прибирання, миття рук і дезінфекція поверхонь корисні для загальної гігієни, однак не замінюють вентиляцію, раннє виявлення захворювання та інші основні заходи профілактики повітряних інфекцій.

Чи можна вилікувати туберкульоз

Так, туберкульоз є виліковним захворюванням. Для лікування застосовують спеціальні протитуберкульозні препарати. Схема та тривалість терапії залежать від форми захворювання, результатів дослідження чутливості збудника до ліків, супутніх станів та інших чинників.

Важливо приймати препарати саме за призначенням лікаря та не переривати курс самостійно, навіть якщо самопочуття покращилося. Неповне лікування може призвести до збереження інфекції, повторного захворювання та розвитку лікарської стійкості бактерій.

За своєчасного звернення по допомогу, правильно підібраного лікування та дотримання рекомендацій медичної команди шанси на одужання значно зростають. Після завершення терапії лікар за потреби визначає подальший графік спостереження.

Чому важливо говорити про туберкульоз 24 березня

Всесвітній день боротьби з туберкульозом щороку відзначають 24 березня. Саме цього дня в 1882 році німецький лікар Роберт Кох повідомив про відкриття бактерії, яка спричиняє туберкульоз.

Ця дата привертає увагу до необхідності ранньої діагностики, доступного лікування, профілактики та подолання упереджень щодо людей із цим захворюванням.

Туберкульоз не є ознакою соціального статусу чи особистої недбалості. Він може виникнути в різних людей, а приховування симптомів через страх осуду лише ускладнює своєчасне звернення по допомогу.

Обізнаність, уважне ставлення до власного здоров’я та підтримка людей, які проходять лікування, мають важливе значення для зменшення поширення інфекції.

Когда следует обратиться к врачу

Не відкладайте консультацію, якщо кашель триває кілька тижнів, без очевидної причини знижується маса тіла, регулярно підвищується температура або виникає нічна пітливість. Після контакту з людиною, яка має туберкульоз, також необхідно уточнити в медичного фахівця, які обстеження потрібні саме у вашому випадку.

Пам’ятайте: лабораторні дослідження допомагають оцінити стан організму, але не кожен аналіз підходить для діагностики конкретної інфекції. Правильно визначити необхідні дослідження та інтерпретувати результати допоможе лікар.

Меди Лаб Плюс нагадує про важливість відповідального ставлення до здоров’я, своєчасного обстеження та використання методів діагностики відповідно до медичних показань.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.

Автор: Олеся Ивановна Дзюба

Заведующий клинико-диагностической лабораторией ООО «Меди Лаб Плюс», магистр биохимии с более чем 15-летним опытом руководства. Контроль соответствия исследований международным протоколам EUCAST и стандарту ISO 15189. Выступает медицинским редактором материалов сайта. Подробнее…