Новини
Уретральний мазок: мікробіологічна оцінка уретри в діагностиці ІПСШ
Уретральний мазок — базовий лабораторний метод, що залишається незамінним у комплексній оцінці запальних захворювань сечостатевої системи. Незважаючи на розвиток молекулярної діагностики, саме прямий мікроскопічний аналіз мазка з уретри часто дозволяє швидко орієнтуватися у збуднику та обрати стартову терапію.
Біологічна цінність мазка з уретри
Уретра — анатомічна структура, через яку проходить сеча, але також може бути резервуаром патогенних мікроорганізмів, особливо при інфекціях, що передаються статевим шляхом. Зразок, взятий з її слизової, дозволяє оцінити:
наявність лейкоцитарної реакції (запалення);
морфологічні особливості клітин епітелію (ознаки ушкодження);
наявність патогенів: гонококи, трихомонади, грибкові колонії, бактеріальні агрегати.
Лабораторні підходи до аналізу уретрального мазка
Сучасна лабораторна діагностика передбачає кілька етапів обробки біоматеріалу:
1. Світлова мікроскопія (метиленовий синій або грам-фарбування)
Оцінює кількість лейкоцитів, епітелію, наявність мікрофлори.
Типова картина при гонореї — внутрішньоклітинні диплококи, грамнегативні.
Типова картина при кандидозі — гіфи або спори грибів на тлі вираженої запальної реакції.
2. Посів на живильні середовища
Необхідний для виділення анаеробної або специфічної флори, що не завжди виявляється мікроскопічно.
Перевага: дає можливість оцінити чутливість до антибіотиків (antibiogram).
3. Молекулярна діагностика (ПЛР)
Виявляє генетичний матеріал хламідій, мікоплазм, уреаплазм, вірусів герпесу.
Чутливість >95%, застосовується як еталон діагностики при безсимптомному перебігу.
Клінічна інтерпретація: лейкоцити, флора, патогени
У нормі уретральний мазок (у чоловіків) містить:
до 5 лейкоцитів у полі зору;
поодинокі епітеліальні клітини;
змішану неспецифічну флору (у незначній кількості).
Понад 5 лейкоцитів на полі зору — ознака уретриту, навіть якщо немає скарг. Якщо при цьому виявляють відсутність гонококів, але є мікоплазми, хламідії або трихомонади — мова йде про негонококовий уретрит (NGU).
Чоловіча і жіноча специфіка взяття матеріалу
У чоловіків — взяття стерильним зондом на глибину 2–4 см.
У жінок — уретральний мазок менш поширений, але використовується при сечостатевих скаргах без ознак вагініту.
В обох випадках матеріал береться до сечовипускання, оскільки сеча вимиває збудників.
Порівняння з іншими методами діагностики ІПСШ
| Метод | Чутливість | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Уретральний мазок (мікроскопія) | 70–80% (для гонореї) | Доступність, швидкий результат | Низька чутливість до хламідій |
| ПЛР-тест | >95% | Виявляє збудника у безсимптомних | Дорожчий, вимагає контролю якості |
| Бакпосів | Висока (при активній флорі) | Дає дані про резистентність | Тривалий результат (3–7 днів) |
Роль уретрального мазка в сучасному протоколі
Попри домінування ПЛР у приватному секторі, уретральний мазок залишається обов’язковим первинним тестом у дерматовенерологічних кабінетах. Це:
швидкий метод для виявлення активного уретриту;
основа для прийняття рішення про негайну емпіричну терапію;
контроль ефективності лікування в динаміці (у поєднанні з ПЛР або посівом).
Правильно взятий та проаналізований уретральний мазок — це не просто формальність, а цінний діагностичний інструмент, який допомагає зберегти репродуктивне здоров’я, запобігти хронізації інфекцій та уникнути ускладнень.