Біопсія підшлункової залози

Біопсія підшлункової залози — це отримання зразка тканини залози для детального патоморфологічного вивчення. Оскільки орган розташований глибоко в черевній порожнині, забір матеріалу зазвичай проводиться під контролем УЗД, КТ або під час ендоскопічного ультразвукового дослідження (EUS-FNA). Це дослідження є вирішальним етапом у діагностиці, що дозволяє відрізнити доброякісні кісти та хронічне запалення від раку підшлункової залози.

Мета дослідження: Основним завданням є морфологічна верифікація природи виявленого новоутворення. Гістологічний висновок дає можливість лікарю-онкологу або хірургу визначити, чи потребує пацієнт радикальної операції, чи можна обмежитися консервативним лікуванням та спостереженням.

Що оцінює патоморфолог:

• Клітинний склад: пошук атипових клітин, що характерні для аденокарциноми або нейроендокринних пухлин.

• Структуру паренхіми: виявлення ознак хронічного панкреатиту, фіброзу або атрофії тканин залози.

• Тип кістозних утворень: диференціація серозних, муцинозних кіст та їхнього потенціалу до малігнізації (переродження в рак).

• Наявність запальної інфільтрації: оцінка активності запального процесу та його впливу на тканини.

Клінічне значення: Точний діагноз, отриманий завдяки біопсії, запобігає необґрунтованим складним операціям і дозволяє призначити прицільну хіміотерапію. У випадках нейроендокринних пухлин гістологія допомагає визначити ступінь їхньої агресивності (G1, G2, G3), що критично важливо для прогнозу виживання пацієнта.

Коли призначається:

• виявлення пухлиноподібних утворень у підшлунковій залозі за допомогою КТ або МРТ;

• необхідність підтвердження діагнозу перед початком хіміотерапії або променевої терапії;

• диференційна діагностика між псевдотуморозним панкреатитом та раком;

• оцінка природи кіст підшлункової залози з високим ризиком малігнізації.