Біопсія Фатерового соска

Біопсія Фатерового соска — це взяття зразка тканини з місця впадіння загальної жовчної протоки та протоки підшлункової залози у дванадцятипалу кишку. Це технічно складне та надзвичайно відповідальне дослідження, яке проводиться під час ендоскопії (ЕГДС або ЕРХПГ) для диференціальної діагностики між доброякісними змінами та пухлинами цієї зони.

Мета дослідження: Основним завданням є з’ясування причини порушення відтоку жовчі або секрету підшлункової залози. Оскільки Фатерів сосок має складну анатомічну будову, патоморфологічний аналіз є єдиним способом відрізнити запальний набряк (папіліт) або стеноз від аденоми чи раку (ампулярної карциноми).

Що оцінює патоморфолог:

• Тип епітелію: оцінка змін слизової оболонки в зоні ампули.

• Наявність аденоми: виявлення доброякісних розростань, які мають високий потенціал до переродження в рак.

• Ознаки малігнізації: пошук атипових клітин, що свідчать про розвиток аденокарциноми.

• Ступінь дисплазії: оцінка передракових змін у тканинах соска.

• Запальні зміни: діагностика хронічного папіліту, який може спричиняти механічну жовтяницю.

Клінічне значення: Результати біопсії визначають радикальність подальшого лікування. Якщо виявлено доброякісну аденому, можливе її ендоскопічне видалення (папілектомія). У разі підтвердження злоякісного процесу пацієнту зазвичай потрібна складна хірургічна операція (панкреатодуоденальна резекція).

Коли призначається:

• візуальне потовщення, деформація або розростання Фатерового соска при ендоскопії;

• механічна жовтяниця нез’ясованого походження;

• розширення жовчних або панкреатичних проток за даними УЗД, МРТ або КТ;

• підозра на пухлину ампулярної зони;

• контроль після ендоскопічного видалення новоутворень цієї локалізації.