Меділаб+

Бактеріальний вагіноз: причини, симптоми, діагностика та профілактика

Лабораторна діагностика бактеріального вагінозу
4.9/5 - (629 голосів)

Бактеріальний вагіноз (БВ) — це найчастіше порушення балансу мікрофлори піхви у жінок репродуктивного віку. За даними ВООЗ, до 30% жінок у світі стикаються з цим станом хоча б один раз у житті. Хоча у багатьох випадках він протікає безсимптомно, наслідки можуть бути серйозними — від підвищеного ризику інфекцій до ускладнень у вагітності.

Що таке бактеріальний вагіноз

Нормальна мікрофлора піхви здебільшого складається з лактобацил, які виробляють молочну кислоту і підтримують кисле середовище. Завдяки цьому створюється бар’єр проти патогенних мікроорганізмів. При бактеріальному вагінозі кількість лактобацил зменшується, а їх місце займають бактерії, такі як Gardnerella vaginalis, Mobiluncus, Atopobium vaginae. Це змінює кислотність середовища, сприяє розмноженню умовно-патогенних мікроорганізмів і викликає симптоми.

Причини розвитку

Розвитку БВ можуть сприяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Надмірне використання антибіотиків знищує не лише шкідливі, але й корисні бактерії, що порушує баланс мікрофлори. Часті зміни статевих партнерів збільшують ризик дисбалансу мікробіоти через контакт із новими мікроорганізмами. Спринцювання і використання агресивних засобів інтимної гігієни вимивають захисні лактобактерії. Гормональні зміни під час вагітності або менопаузи також змінюють склад мікрофлори, підвищуючи ризик БВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Кишкова мікрофлора: роль у здоров’ї, способи діагностики та відновлення

Симптоми бактеріального вагінозу

Найпоширеніша ознака — виділення сірого чи білуватого кольору з різким «рибним» запахом. Він стає особливо відчутним після статевого акту. Деякі жінки відчувають дискомфорт, печіння чи легкий свербіж. Однак у значної частини пацієнток БВ протікає безсимптомно, і його виявляють лише під час гінекологічного огляду чи лабораторних тестів.

Схематичне зображення мікрофлори піхви при бактеріальному вагінозі

Діагностика бактеріального вагінозу

Згідно з Mayo Clinic, для діагностики використовують комбінацію клінічних і лабораторних методів:

  • вимірювання рівня pH у піхві (при БВ він підвищується >4,5);

  • мікроскопію мазка для виявлення «ключових клітин» (епітелію, вкритого бактеріями);

  • культуральні дослідження;

  • тести на виявлення Gardnerella vaginalis та інших специфічних бактерій.

Таблиця: відмінності бактеріального вагінозу від інших вагінальних інфекцій

ОзнакаБактеріальний вагінозКандидоз (молочниця)Трихомоніаз
ВиділенняСірі, рясні, з різким запахомСирнисті, біліЖовтуваті, пінисті
Запах«Рибний», посилюється після статевого актуВідсутнійНеприємний, слабший
СвербіжЗазвичай відсутній або мінімальнийВираженийВиражений
pH>4,5Залишається нормальним>4,5
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Нестача Омега-3: ознаки, ризики та поради лікарів

Чим небезпечний бактеріальний вагіноз

Хоча сам по собі БВ не завжди викликає серйозні ускладнення, він значно підвищує ризик інфекцій, що передаються статевим шляхом, включно з ВІЛ. При вагітності він може спричинити передчасні пологи, низьку вагу новонародженого та післяпологові інфекції. Також бактеріальний вагіноз може стати причиною хронічних запальних захворювань органів малого таза.

Поради для профілактики бактеріального вагінозу

Щоб зменшити ризик виникнення БВ, важливо підтримувати баланс мікрофлори піхви:

  • Уникайте спринцювання, адже воно порушує природний захист слизової.

  • Використовуйте м’які засоби інтимної гігієни без агресивних ароматизаторів і антисептиків.

  • Дотримуйтеся захищених статевих контактів та обмежуйте кількість партнерів.

  • Підтримуйте загальний імунітет: збалансоване харчування, достатня кількість сну та уникнення стресу допомагають організму зберігати природний захист.

  • Уникайте безконтрольного прийому антибіотиків. Якщо вони необхідні за медичними показами, обговоріть із лікарем можливість підтримки мікрофлори за допомогою пробіотиків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  Хелікобактер

Бактеріальний вагіноз — це поширений, але керований стан. Завдяки своєчасній діагностиці та правильному лікуванню можна уникнути ускладнень і відновити баланс мікрофлори. Піклуючись про профілактику, жінки значно знижують ризик повторних епізодів і зберігають здоров’я репродуктивної системи.