Біомаркери хвороб: нова ера точної медицини

Що таке біомаркери і навіщо вони потрібні

Біомаркери (або біологічні маркери) — це об’єктивні, вимірювані показники, які відображають фізіологічний чи патологічний стан організму. Їх можна виявити в крові, сечі, тканинах, слині або інших біологічних рідинах. Біомаркери дозволяють виявити хворобу на ранньому етапі, спрогнозувати її перебіг, відстежувати ефективність лікування або навіть передбачити ризик її розвитку.

У сучасній медицині біомаркери — це основа персоналізованого підходу, коли рішення приймаються не лише на основі симптомів, а й на біохімічних даних конкретного пацієнта.

Класифікація біомаркерів

Де найчастіше використовують біомаркери

1. Онкологія

• PSA (простат-специфічний антиген) — для діагностики та моніторингу раку передміхурової залози

• СА-125 — маркер раку яєчників

• CEA (карциноембріональний антиген) — для колоректального раку

• HER2 — при раку молочної залози для підбору терапії

• KRAS, BRAF, EGFR — генетичні маркери для визначення ефективності таргетних препаратів

2. Кардіологія

• Тропонін I і T — маркери ушкодження міокарда (інфаркту)

• BNP та NT-proBNP — при серцевій недостатності

• LDL, HDL, CRP — для оцінки ризику серцево-судинних захворювань

3. Ендокринологія

• HbA1c (глікований гемоглобін) — довготривалий контроль рівня глюкози

• TSH, T3, T4 — маркери функції щитоподібної залози

• Інсулін, С-пептид — оцінка роботи підшлункової залози

4. Інфекційні захворювання

• Прокальцитонін — для діагностики бактеріальної інфекції та сепсису

• CRP (С-реактивний білок) — неспецифічний маркер запалення

• HBsAg, Anti-HCV — маркери гепатиту B і C

• Вірусне навантаження (ПЛР) — ВІЛ, COVID-19

5. Аутоімунні хвороби

• Антитіла до АЦЦП, ревматоїдний фактор — при ревматоїдному артриті

• ANA (антинуклеарні антитіла) — при системному червоному вовчаку

• Антитіла до ТПО — при тиреоїдиті Хашимото

Приклад застосування біомаркерів у клінічній практиці

Ситуація:
Пацієнтка 46 років звертається зі скаргами на біль у нижній частині живота. УЗД виявляє новоутворення яєчника.
Біомаркер:
Рівень СА-125 становить 210 Од/мл (норма — до 35).
Рішення:
Проводиться хірургічне втручання. Після операції рівень маркера використовується для моніторингу рецидиву.

Переваги біомаркерів

• Виявлення хвороб на ранніх стадіях

• Менш інвазивна діагностика

• Допомога у визначенні прогнозу захворювання

• Можливість контролювати ефективність лікування

• Основа для персоналізованої терапії

Обмеження

• Не всі біомаркери специфічні: підвищення може бути при кількох різних станах

• Не завжди означають хворобу: наприклад, СА-125 підвищується і при ендометріозі

• Ціна аналізів — деякі є досить дорогими

• Потребують правильного тлумачення лікарем

Біомаркери хвороб — це інструмент, що наближає медицину до індивідуального підходу. Вони дають змогу не тільки точніше діагностувати, а й контролювати ефективність лікування, зменшувати ризики ускладнень і вчасно виявляти загрози здоров’ю. У майбутньому саме біомаркери стануть основою персоналізованої терапії для кожного пацієнта. Серед найбільш перспективних напрямків є нові підходи до онкомаркерів, які дозволяють виявляти пухлини на ранніх стадіях і оцінювати відповідь на лікування. Це значно покращить шанси на успішну терапію та зменшить негативні наслідки від лікування. Завдяки таким інноваціям медична практика буде ще більш точною та адаптованою до потреб пацієнтів.

Автор: Давиденко Анастасія Дмитрівна

Цитоморфолог вищої кваліфікації з понад 45-річним досвідом. Протягом 33 років очолювала цитологічну лабораторію обласного онкодиспансеру. Експерт із ранньої діагностики злоякісних новоутворень у ТОВ «Меді Лаб Плюс». Детальніше…