Новини
Специфічні та неспецифічні онкомаркери: клінічне значення в діагностиці

Онкологічна діагностика стрімко розвивається, і лабораторні маркери пухлин стали її важливим інструментом. Однак інтерпретація онкомаркерів вимагає обережності: не всі маркери однаково інформативні для скринінгу чи підтвердження діагнозу.
Онкомаркери поділяються на специфічні та неспецифічні, залежно від їхнього зв’язку з конкретними типами пухлин. Цей поділ має практичне значення для лікаря, особливо в питаннях моніторингу лікування, виявлення рецидивів та оцінки ризику прогресії.
Що таке онкомаркер?
Онкомаркер — це речовина, яка:
або безпосередньо продукується пухлинною клітиною;
або виробляється організмом у відповідь на розвиток пухлини.
Вони можуть бути білковими, ферментативними, гормональними або імунологічними. Їхня поява в біологічних рідинах не завжди означає злоякісне утворення, що і зумовлює потребу диференційованого підходу.
Специфічні онкомаркери: орієнтири прицільної діагностики
Ці маркери мають чітку асоціацію з певним типом раку і широко застосовуються у клінічній практиці. Їхня перевага — висока діагностична точність при певних формах захворювання.
| Онкомаркер | Тип пухлини | Додаткова інформація |
|---|---|---|
| PSA (простатспецифічний антиген) | Рак простати | Можливий ріст при доброякісній гіперплазії |
| AFP (альфа-фетопротеїн) | Гепатоцелюлярна карцинома, герміногенні пухлини | Також підвищується при цирозі |
| CA 125 | Рак яєчників | Підвищується при ендометріозі, перитоніті |
| CA 19-9 | Рак підшлункової, жовчної системи | Низька ефективність для ранньої діагностики |
| CA 15-3 | Рак молочної залози | Корелює зі стадією та метастазами |
| Calcitonin | Медулярний рак щитоподібної залози | Маркер високої достовірності |
Ці маркери використовують не лише на етапі виявлення, а й:
для контролю ефективності хіміотерапії або хірургічного втручання;
для раннього виявлення рецидиву.
Неспецифічні онкомаркери: широка, але обмежена діагностика
Неспецифічні онкомаркери не прив’язані до одного типу пухлини, часто змінюються при різних патологічних станах — як онкологічних, так і неонкологічних.
| Онкомаркер | Можливі причини зростання | Обмеження |
|---|---|---|
| CEA (карциноембріональний антиген) | Рак шлунка, кишечника, легенів, куріння, хронічні захворювання печінки | Підвищений у 20–40% курців |
| β-ХГЛ (β-субодиниця хоріонічного гонадотропіну) | Герміно́гени, пухлини плаценти, вагітність | Обов’язкова інтерпретація з клінічними даними |
| NSE (нейроспецифічна енолаза) | Дрібноклітинний рак легень, нейроендокринні пухлини, інсульт | Висока чутливість при прогресії |
| LDH | Неходжкінські лімфоми, меланома, гемоліз, інфаркт | Маркер загальної проліферативної активності |
Неспецифічні маркери часто використовують для попередньої оцінки стану, але вони не можуть бути єдиною підставою для постановки діагнозу.

Що кажуть дослідження?
ВООЗ
Всесвітня організація охорони здоров’я вказує, що жоден онкомаркер не має 100% чутливості та специфічності. Рекомендовано застосовувати їх як частину комплексної діагностики.
FDA
Американське агентство з контролю за якістю харчових продуктів та ліків (FDA) визнає PSA, AFP, CA 125, CEA як маркери з підтвердженою клінічною ефективністю, але не як інструмент скринінгу загальної популяції без симптомів.
Mayo Clinic
Згідно з дослідженнями Mayo Clinic, рівень CA 19-9 підвищується не лише при раку підшлункової, а й при хронічному панкреатиті та жовчнокам’яній хворобі, що знижує його прогностичну цінність у початкових стадіях.
Практичні висновки для лікаря і пацієнта
Онкомаркери не замінюють інструментальні методи (УЗД, КТ, МРТ, біопсія).
Підвищення навіть високоспецифічного маркера потребує підтвердження іншими обстеженнями.
В динаміці онкомаркери дають змогу виявити рецидив на 1–3 місяці раніше за візуальні методи.
Для оцінки ризику варто застосовувати комбіновані панелі онкомаркерів (напр. ROMA, HE4 + CA 125).
Не можна використовувати онкомаркери як єдиний інструмент скринінгу без клінічної симптоматики.
Онкомаркери — це не чарівна паличка, а точний інструмент в руках досвідченого лікаря. Їхня цінність зростає при правильному використанні: у зв’язку з анамнезом, симптомами, візуалізаційними методами та результатами біопсії.
