Біопсія яєчка при запальній або пухлинній патологій (ПГ047)

Біопсія яєчка — це процедура отримання зразка тканини чоловічої статевої залози для гістологічного аналізу. Вона проводиться у випадках, коли візуалізаційні методи (УЗД) або аналізи на онкомаркери не дають однозначної відповіді про природу утворення. Код ПГ047 охоплює дослідження матеріалу для диференціації між хронічним запаленням (орхітом) та новоутвореннями.

Мета дослідження: Основним завданням є морфологічна верифікація патологічного процесу. Оскільки пухлини яєчка часто є агресивними та зустрічаються у молодих чоловіків, вкрай важливо максимально швидко та точно встановити діагноз. Дослідження дозволяє відрізнити доброякісні стани (кісти, гранулематозне запалення) від герміногенних пухлин (семіном та несеміном).

Що оцінює патоморфолог:

• Клітинний склад: пошук атипових клітин, що характерні для герміногенних новоутворень (семінома, ембріональний рак, пухлина жовткового мішка).

• Ступінь запалення: оцінка вираженості інфільтрації тканини лейкоцитами та наявність фіброзу при хронічному орхіті.

• Стан сперматогенезу: при патологічних станах також оцінюється стан звивистих сім’яних канальців та наявність клітин-попередників сперматозоїдів.

• Наявність внутрішньоканальцевої герміногенної неоплазії (GCNIS): виявлення передракових змін, які можуть передувати розвитку інвазивної пухлини.

• Судинну інвазію: перевірка наявності пухлинних клітин у кровоносних судинах, що є ключовим фактором прогнозу.

Клінічне значення: Для уролога та онколога результат за кодом ПГ047 є основою для вибору обсягу операції. Якщо підтверджується злоякісний характер процесу, зазвичай проводиться радикальна орхіектомія. У разі виявлення специфічного запалення (наприклад, туберкульозного або аутоімунного походження) призначається відповідна консервативна терапія, що дозволяє зберегти орган.

Коли призначається:

• наявність щільного утворення в яєчку, виявленого при пальпації або УЗД;

• невідповідність рівня онкомаркерів (АФП, ХГЛ) клінічній картині;

• підозра на специфічні інфекційні ураження (туберкульоз, сифіліс яєчка);

• диференціальна діагностика при хронічному рецидивуючому орхоепідидиміті;

• контроль стану другого яєчка при раніше перенесеному раку.