Оцінка ризиків атеросклерозу: як вчасно розпізнати «тихого вбивцю»
Атеросклероз часто називають «тихим вбивцею», і це не перебільшення. Хвороба може роками розвиватися в організмі непомітно, без жодних симптомів, аж поки не маніфестує раптовим інфарктом або інсультом. В основі цього процесу лежить утворення холестеринових бляшок на внутрішніх стінках артерій, що призводить до їх звуження та втрати еластичності.
Оскільки лікувати наслідки атеросклерозу вкрай складно, на перший план виходить своєчасна оцінка ризиків. Це комплексний підхід, який дозволяє спрогнозувати ймовірність розвитку серцево-судинних катастроф у найближчі 5–10 років і вчасно вжити заходів.
1. Скринінг факторів ризику: з чого все починається
Оцінка ризиків завжди базується на аналізі факторів, які прискорюють старіння та пошкодження судин. Їх поділяють на дві великі групи.
Фактори, на які ми не можемо вплинути (немодифіковані):
Вік та стать: Ризик зростає для чоловіків після 45 років та для жінок після 55 років (або після настання менопаузи).
Генетика: Наявність у батьків, братів чи сестер ранніх серцево-судинних захворювань (інфаркт/інсульт у батька до 55 років або у матері до 65 років) суттєво підвищує індивідуальний ризик.
Фактори, якими ми можемо керувати (модифіковані):
Ліпідний профіль: Високий рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) та тригліцеридів.
Артеріальний тиск: Постійний тиск вище 140/90 мм рт. ст. травмує стінки артерій, полегшуючи проникнення холестерину.
Цукровий діабет та предіабет: Глюкоза в крові діє як «наждачний папір» для судин.
Стиль життя: Куріння (один із найпотужніших руйнівників судин), гіподинамія (сидячий спосіб життя), ожиріння та хронічний стрес.
2. Сучасні інструменти та шкали оцінки ризику
Для того, щоб звести всі ці фактори до єдиного знаменника, лікарі використовують спеціальні прогностичні системи. У Європі та Україні золотим стандартом є шкала SCORE2 (та SCORE2-OP для людей старше 70 років).
Що таке SCORE2? Це алгоритм, який розраховує ймовірність розвитку серцево-судинної події (як смертельної, так і несмертельної) протягом наступних 10 років.
Для розрахунку лікарю потрібні лише 4 базові показники:
Вік та стать пацієнта.
Статус куріння (курить / не курить).
Рівень систолічного («верхнього») артеріального тиску.
Рівень холестерину, що не пов’язаний з ЛПВЩ (так званий non-HDL холестерин).
За результатами підрахунку пацієнта відносять до однієї з чотирьох категорій ризику: низький, помірний, високий або дуже високий. Це визначає подальшу медичну тактику: від простої зміни дієти до негайного призначення медикаментів (наприклад, статинів).
3. Лабораторна та інструментальна діагностика
Якщо оцінки за шкалою SCORE2 недостатньо, або пацієнт перебуває у “сірій зоні” (помірний ризик), медицина використовує додаткові методи обстеження.
Лабораторні маркери:
Розширена ліпідограма: Визначення загального холестерину, ЛПНЩ («поганого»), ЛПВЩ («хорошого») та тригліцеридів.
Високочутливий С-реактивний білок (hs-CRP): Маркер в’ялотекучого запалення в судинній стінці, яке стимулює ріст бляшок.
Глікований гемоглобін (HbA1c): Для виключення прихованих порушень обміну цукру.
Інструментальні методи:
Дуплексне сканування судин шиї (сонних артерій): Найпростіший і найбезпечніший спосіб буквально «зазирнути» всередину судин. Якщо бляшки є в шийних артеріях, з високою ймовірністю вони є і в судинах серця.
КТ-коронарографія з визначенням кальцієвого індексу (Coronary Calcium Scan): Комп’ютерна томографія, яка виявляє відкладення кальцію в артеріях серця. Кальцієвий індекс “0” вказує на мінімальний ризик, тоді як високі цифри свідчать про запущений атеросклеротичний процес.
4. Від оцінки до дій: як захистити судини?
Оцінка ризику потрібна не для того, щоб налякати, а для формування чіткого плану дій.
Якщо ваш ризик визначено як низький або помірний, зазвичай достатньо модифікації стилю життя: перехід на Середземноморську дієту (більше овочів, зелені, риби, оливкової олії), мінімум 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень та повна відмова від куріння.
Якщо ризик високий або дуже високий, кардіолог обов’язково додасть медикаментозну терапію. Сучасні препарати (статини, езетиміб) спрямовані на те, щоб максимально знизити рівень ЛПНЩ. Це не просто знижує рівень жирів у крові, а “цементує” вже наявні бляшки, роблячи їх стабільними та захищаючи від розриву, який і викликає тромбози.
Оцінка ризиків атеросклерозу — це не одноразовий аналіз, а регулярний чекап. Чоловікам після 40 років та жінкам після 50 років (або раніше, за наявності обтяженої спадковості) варто щороку проходити базовий скринінг у свого сімейного лікаря чи кардіолога. Профілактика атеросклерозу завжди ефективніша, дешевша та безпечніша, ніж лікування його критичних наслідків.
Завідувач клініко-діагностичної лабораторії ТОВ «Меді Лаб Плюс», магістр біохімії з понад 15-річним досвідом керівництва. Контролює відповідність досліджень міжнародним протоколам EUCAST та стандарту ISO 15189. Виступає медичним редактором матеріалів сайту. Детальніше…