Гамма-глютамілтрансфераза (ГГТ) — це фермент, який бере участь у метаболізмі амінокислот і міститься переважно на мембранах клітин із високою секреторною та всмоктувальною здатністю. Найвища концентрація ГГТ спостерігається в тканинах печінки, жовчних проток, нирок та підшлункової залози, проте основним джерелом ферменту в сироватці крові є гепатобіліарна система.

У лабораторній діагностиці ГГТ вважається одним із найчутливіших показників пошкодження печінки та жовчовивідних шляхів. На відміну від інших печінкових ферментів, ГГТ першою реагує на застій жовчі та вплив токсичних речовин (зокрема алкоголю й деяких ліків), підвищуючись ще до появи клінічних симптомів та зміни рівня білірубіну чи АЛТ/АСТ.

Для чого призначають це дослідження?

Діагностика холестазу: Виявлення порушення відтоку жовчі при жовчнокам’яній хворобі, дискінезії жовчовивідних шляхів, холангіті чи стисканні проток пухлиною.
Оцінка токсичного та алкогольного ураження печінки: Раннє виявлення впливу алкоголю, важких металів та отруйних речовин на печінкову тканину, а також моніторинг відмови від алкоголю.
Контроль медикаментозного навантаження: Оцінка безпеки терапії при тривалому прийомі потенційно гепатотоксичних препаратів (статини, протипухлинні, протигрибкові, протисудомні засоби, оральні контрацептиви).
Диференціальна діагностика підвищення лужної фосфатази (ЛФ): З’ясування джерела зростання ЛФ (якщо підвищені і ЛФ, і ГГТ — причина в печінці; якщо підвищена лише ЛФ, а ГГТ в нормі — патологія пов’язана з кістковою тканиною).
Діагностика захворювань підшлункової залози та печінки: Оцінка стану при гострих і хронічних гепатитах, жировому гепатозі, цирозі та пухлинних процесах.

Кому рекомендовано здати аналіз?

Пацієнтам із симптомами патології печінки або жовчних шляхів (нудота, блювота, важкість або біль у правому підребер’ї, гіркота в роті, свербіж шкіри, темна сеча, знебарвлений кал, жовтяниця).
Особам із підтвердженими захворюваннями гепатобіліарної системи (жовчнокам’яна хвороба, гепатити різного походження, жировий гепатоз).
Пацієнтам, які тривало приймають лікарські засоби з високим навантаженням на печінку.
Особам із хронічною алкогольною інтоксикацією або під час проходження курсів реабілітації.
Усім дорослим у рамках розширеної біохімічної оцінки стану печінки.

Підготовка до дослідження

Матеріал: Венозна кров.
Натщесерце: Кров здається вранці натщесерце (після 8–12 годин нічного голодування). Можна пити чисту некорбовану воду.
Алкоголь та харчування: За 24–48 годин до аналізу суворо виключити вживання алкоголю та утриматися від жирної, смаженої їжі.
Фізичні та емоційні навантаження: Напередодні дослідження уникати важких тренувань, відвідування сауни та стресу.
Куріння: Не курити протягом 1–2 годин до забору крові.

Інтерпретація результатів

Важливо: Норми ГГТ залежать від статі (у чоловіків рівень ферменту фізіологічно вищий через наявність ГГТ у передміхуровій залозі) та віку пацієнта.

Можливі причини підвищення рівня ГГТ:

Застій жовчі (холестаз): Жовчнокам’яна хвороба, холангіт, холецистит, обструкція жовчних проток пухлиною.
Ураження печінки: Гострі та хронічні вірусні, токсичні й аутоімунні гепатити, жирова хвороба печінки (стеатогепатоз), цироз.
Алкогольний вплив: Гостра або хронічна алкогольна інтоксикація (ГГТ є найчутливішим маркером вживання алкоголю).
Медикаментозна індукція: Прийом барбітуратів, фенітоїну, статинів, антибіотиків, некортикостероїдних протизапальних засобів, естрогенів.
Патологія підшлункової залози: Гострий та хронічний панкреатит, пухлини підшлункової залози.
Інші причини: Інфаркт міокарда (у пізній період), цукровий діабет, гіпертиреоз, онкологічні захворювання з метастазами в печінку.

Причини зниженого рівню ГГТ:

Гіпотиреоз (зниження функції щитоподібної залози).
Тривале дотримання строгої вегетаріанської або безбілкової дієти.
Зниження активності ферменту на тлі прийому деяких ліків (наприклад, оральних контрацептивів чи клофібрату).