Альбумін-креатинінове співвідношення

Альбумін-креатинінове співвідношення (АКС, UACR — Urine Albumin-to-Creatinine Ratio) — це високочутливий лабораторний показник, який розраховується як відношення концентрації альбуміну в сечі до рівня креатиніну в тому ж зразку.

У нормі здорові ниркові клубочки майже не пропускають альбумін (основний білок плазми крові) у сечу. Поява навіть мінімальної кількості альбуміну (мікроальбумінурія) є найранішою ознакою ушкодження судинного русла нирок.

Оскільки концентрація речовин у разовій порції сечі залежить від рівня гідратації (кількості випитої рідини), ізольоване вимірювання альбуміну може давати похибку. Креатинін виділяється нирками з відносно постійною швидкістю, тому розрахунок співвідношення альбумін/креатинін повністю нівелює вплив розведення або концентрування сечі. Це робить разову ранкову порцію сечі такою ж інформативною, як і складний у зборі 24-годинний (добовий) аналіз.

Показання до призначення

• Цукровий діабет 1 та 2 типу: Щорічний скринінг для раннього виявлення діабетичної нефропатії (починаючи з 5 років після встановлення діагнозу для 1 типу та одразу при діагностиці 2 типу).

• Артеріальна гіпертензія: Оцінка ураження органов-мішеней (ниркових судин) та розрахунок серцево-судинних ризиків.

• Хронічна хвороба нирок (ХХН): Діагностика, стадіювання та контроль ефективності нефропротективної терапії.

• Серцево-судинні захворювання: Оцінка ризику розвитку ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та інсульту.

• Системні та автоімунні хвороби: Системний червоний вовчак, васкуліти, амілоїдоз.

• Вагітність: Скринінг ризику розвитку прееклампсії у жінок із групи високого ризику.

Інтерпретація результатів

Наведені референтні значення є орієнтовними. Остаточну інтерпретацію та діагноз встановлює лікар з урахуванням клінічного анамнезу.

Причини підвищення АКС (понад 30 мг/г):

• Ранні стадії діабетичної або гіпертонічної нефропатії.

• Гломерулонефрит, пієлонефрит, полікістоз нирок.

• Серцева недостатність, виражена атеросклеротична хвороба.

• Тимчасове (фізіологічне) підвищення: гарячка, гострі інфекційні захворювання, інтенсивні фізичні навантаження, дегідратація, високобілкова дієта, декомпенсований цукровий діабет (висока глікемія).

Підготовка до дослідження

1. Матеріал: Для аналізу використовується середня порція першої ранкової сечі.

2. Гігієнічні процедури: Перед збором сечі обов’язково провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів без використання агресивних миючих засобів.

3. Контейнер: Збір здійснюється у спеціальний стерильний пластиковий контейнер для сечі.

4. Обмеження напередодні: За 24 години до здачі аналізу слід виключити інтенсивні тренування, прийом алкоголю, вживання гострої, жирної їжі та продуктів, що змінюють колір сечі (буряк, морква).

5. Фактори виключення: Не здавати аналіз під час менструації, при гострих запальних захворюваннях сечовидільної системи (цистит, уретрит), а також при високій температурі тіла (потрібно зачекати 2–3 дні після одужання).

Поширені запитання (FAQ)

1. Чому краще здавати АКС у разовій сечі, ніж збирати добову сечу? Збір добової сечі часто супроводжується помилками (пропущена порція, порушення умов зберігання). Розрахунок співвідношення альбумін/креатинін у першій ранковій сечі компенсує коливання концентрації та забезпечує таку ж точність без побутового дискомфорту.

2. Чи означає одноразове підвищення АКС, що у мене відмовляють нирки? Ні. Показник АКС дуже чутливий і може тимчасово зростати через стрес, фізичне навантаження, застуду або високий тиск. Для підтвердження діагнозу (наприклад, діабетичної нефропатії) лікар зазвичай призначає повторне дослідження 2–3 рази протягом 3–6 місяців.

3. З якими аналізами варто поєднувати це дослідження? Для комплексної оцінки нирок АКС найчастіше призначають разом із розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), аналізом на креатинін та сечовину в крові, а також загальним аналізом сечі та глікованим гемоглобіном (HbA1c) при діабеті.

Рекомендації після отримання результатів

• Зверніться до спеціаліста. Результати аналізу повинен оцінити ендокринолог, нефролог або терапевт (сімейний лікар).

• При показнику А2 (30–300 мг/г): Лікар може скоригувати гіпотензивну або цукрознижувальну терапію (зокрема призначити препарати з нефропротективною дією — інгібітори АПФ або БРА).

• Контроль факторів ризику: Регулярно контролюйте рівень артеріального тиску (цільові значення < 130/80 мм рт. ст.) та рівень глюкози в крові, дотримуйтесь низькосольової дієти.