Trichomonas vaginalis (Трихомоніаз): Real-time PCR

біоматеріал: секрет простати 

– За добу не рекомендується відвідувати баню чи сауну.
– За добу не вживати алкоголю та гостру їжу.
– Впродовж 14днів не приймати антибактеріальні та протигрибкові препарати.
– Впродовж 3-х діб утриматися від статевих контактів.
– В день здачі впродовж 2-3х годин утриматися від сечовипускання.
– Забір матеріалу проводиться тільки лікарем.

біоматеріал: сеча

– Напередодні утриматися від алкоголю та лікарських засобів.
– За добу не проводити місцеві процедури.
– Провести ранішній туалет простою водою.
– Для дослідження забирають першу порцію ранкової сечі.

Трихомоніаз (відомий також як “трихомоніаз вагіни” або “трихомоніаз матки”) – це інфекційна хвороба, яка спричинюється одноклітинним мікроорганізмом Trichomonas vaginalis. Ця хвороба може вражати жінок і чоловіків, але найчастіше вона відома як жіноча інфекція, оскільки жінки частіше виявляють симптоми трихомоніазу. Трихомоніаз може бути переданий статевим шляхом і завдає значних дискомфорту та ризику ускладнень, якщо не лікується належним чином. Діагностика цієї інфекції вимагає спеціалізованих методів та інфекційної панелі.

Симптоми трихомоніазу:

Симптоми трихомоніазу можуть включати:

1. Сильний свербіж та подразнення: Це один із найпоширеніших симптомів. Свербіж може бути дуже неприємним і викликати дискомфорт.
2. Вагінальний виділ: Вагінальний виділ має тенденцію до зміни кольору (часто стає зеленуватим або жовтим) та неприємного запаху.
3. Підвищення температури тіла: У деяких випадках трихомоніаз може супроводжуватися легким підвищенням температури тіла.
4. Спільний біль: Інколи жінки можуть відчувати біль в області статевих органів.
5. Труднощі під час сечовиділення: Цей симптом не завжди присутній, але в деяких випадках трихомоніаз може призводити до дискомфорту під час сечовиділення.

Діагностика трихомоніазу:

Для діагностики трихомоніазу використовують різні методи, але найефективнішими є:

1. Мікроскопічний аналіз вагінального виділу: Цей метод полягає в дослідженні вагінального виділу під мікроскопом для виявлення Trichomonas vaginalis. Однак він може бути менш чутливим у порівнянні з іншими методами.
2. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): Цей метод молекулярної діагностики дозволяє виявити генетичний матеріал Trichomonas vaginalis в вагінальному виділі. Він є дуже чутливим і специфічним.
3. Культурна діагностика: Цей метод полягає в зборі проби вагінального виділу та його висіванні на спеціальному середовищі для росту Trichomonas vaginalis. Це може займати більше часу, але вважається дуже точним.
4. Імунодіагностика: Деякі імунодіагностичні тести можуть виявляти антитіла до Trichomonas vaginalis у крові пацієнта.

Для точної діагностики та подальшого лікування інфекції важливо провести спеціалізовану інфекційну панель, яка включає в себе обрані діагностичні методи. Це дозволить лікарю визначити наявність інфекції, її ступінь тяжкості та підходящий режим лікування.

Лікування трихомоніазу:

Лікування трихомоніазу зазвичай включає прийом протизапальних і антимікробних лікарських засобів, таких як метронідазол або тінідазол. Лікування повинно бути проведене одночасно для обох сексуальних партнерів, і під час лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів. Після лікування важливо повторити діагностичні тести, щоб переконатися в повному видужанні.

Запобігання трихомоніазу включає в себе використання презервативів під час статевих контактів та уникання статевих партнерів з інфекцією. Регулярні обстеження та тестування на статеві інфекції важливі для раннього виявлення та лікування трихомоніазу та інших інфекцій.