День пам’яті померлих від СНІДу: від скорботи до спільної дії

Щорічно у третю неділю травня світ відзначає Всесвітній день пам’яті померлих від СНІДу (International AIDS Candlelight Memorial). Це не просто дата в календарі, а день глибокого жалю, солідарності та водночас нагадування про те, що боротьба за людські життя триває щомиті.
Цей день об’єднує мільйони людей навколо спільної мети: згадати тих, кого забрала хвороба, підтримати тих, хто живе з ВІЛ, та мобілізувати зусилля суспільства для подолання епідемії.
Історія, що розпочалася зі свічки
Уперше цей день відзначили у 1983 році в Сан-Франциско (США). Тоді група активістів, зворушених та обурених масштабами смертності від маловідомої на той час хвороби та повним браком підтримки соціуму, вийшла на вулиці зі свічками. Вони хотіли привернути увагу до трагедії, що розгорталася на їхніх очах, та вшанувати пам’ять своїх друзів і близьких.
Згодом цей рух став міжнародним. Символом пам’яті та солідарності стала червона стрічка, запропонована художником Франком Муром у 1991 році, а також квілти — величезні тканинні полотна, клаптики яких зшивали родичі та друзі на згадку про кожну людину, що померла від СНІДу.
Чому цей день залишається важливим?
Завдяки стрімкому розвитку медицини, діагноз ВІЛ сьогодні — це хронічне захворювання, а не смертний вирок. Сучасна антиретровірусна терапія (АРТ) дозволяє людям із ВІЛ жити довгим, повноцінним життям, народжувати здорових дітей і бути абсолютно безпечними для своїх партнерів (діє правило: Не виявляється = Не передається).
Проте люди досі помирають від СНІДу (термінальної стадії ВІЛ-інфекції). Чому це відбувається?
- Пізня діагностика: Багато хто дізнається про свій статус занадто пізно, коли імунітет уже критично зруйнований.
- Стигма та дискримінація: Страх осуду з боку суспільства, близьких чи навіть медиків часто зупиняє людей від того, щоб зробити простий тест або вчасно почати лікування.
- Брак інформації: Досі існують міфи про шляхи передачі ВІЛ, які породжують безпідставний страх або, навпаки, легковажність.
Ситуація в Україні
Для України цей день має особливе значення. Наша країна роками веде важку боротьбу з епідемією ВІЛ, і навіть в умовах повномасштабної війни медична система та громадський сектор роблять усе можливе, щоб забезпечити пацієнтів безкоштовними ліками. Водночас війна створила нові виклики: внутрішнє переміщення громадян, руйнування лікарень та ускладнення логістики для отримання терапії.
Важливо знати: В Україні тестування на ВІЛ є повністю безкоштовним і конфіденційним. Його можна пройти у свого сімейного лікаря, в кабінетах “Довіра” або за допомогою швидких тестів у громадських організаціях.
Як кожен із нас може долучитися?
День пам’яті померлих від СНІДу — це заклик до дії для кожного. Що може зробити один пацієнт, громадянин чи активіст?
- Пройти тест на ВІЛ. Це найкращий вияв турботи про власне здоров’я та здоров’я партнера. Фахівці рекомендують робити це щонайменше раз на рік.
- Побороти стереотипи. ВІЛ не передається через рукостискання, обійми, спільний посуд чи побут. Освіченість руйнує стіни відчуження.
- Підтримати тих, хто поруч. Проявити емпатію до людей, які живуть із цим діагнозом, адже психологічна підтримка іноді лікує не гірше за медикаменти.
- Запалити свічку пам’яті. У третю неділю травня згадати тих, хто пішов, і подумати, що ми можемо зробити, аби майбутні покоління виросли у світі, вільному від СНІДу.
Пам’ятати — це означає діяти. Ми не можемо повернути тих, кого втратили, але в наших силах зробити все, щоб зупинити нові втрати.

Завідувач клініко-діагностичної лабораторії ТОВ «Меді Лаб Плюс», магістр біохімії з понад 15-річним досвідом керівництва. Контролює відповідність досліджень міжнародним протоколам EUCAST та стандарту ISO 15189. Виступає медичним редактором матеріалів сайту. Детальніше…
