👩🏼🔄🪱Щоб вірно зрозуміти взаємозв’язок між мікробним світом та людиною необхідно знати різні способи життя мікробів і ступінь їхньої залежності від людини.
🔺 Існують деякі мікроорганізми, взаємодія яких з людиною є вкрай важливою для їх поширення. Тоді, як для інших мікроорганізмів людська популяція має менше значення, і вони надають перевагу поширюватися в інших видах живих істот або у навколишньому середовищі.
Отже, 🔆джерело інфекції (Д.і.)🔆— це мікробіоносії або хворі люди, тварини, рідко рослини, неживі об’єкти, заражені збудниками інфекційної хвороби (вірусами, бактеріями, рекесіями, найпростішими, грибами, гельмінтами, кліщами та іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), які передаються від заражених осіб здоровим і здатні до масового поширення.
❗️Тобто у Д.і. збудник накопичується і вивільняється з нього у великій кількості, який в свою чергу може поширюватися на інші види популяції.
❗️Таким чином, слід зазначити: небезпека від тварин як Д.і. залежить від частоти і ступеня контакту людини з цим видом й широти використання людиною продуктів виготовлених із зазначеного виду. А а ось небезпека від людини як Д.і. залежить від виду захворювання, які поділяються на:
🧫 Небезпечні інфекційні хвороби, що характеризуються тяжкими або стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку лише для їх життя та здоров’я;
🧫 Особливо небезпечні інфекційні хвороби, що характеризуються тяжкими та стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, з високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення, тощо.
🔬 Найбільш об’єктивним методом встановлення Д. і. є мікробіологічні дослідження та, в першу чергу, виділення ідентичної, за будь-якими маркерами, культури від передбачуваного джерела та хворого виду, зараженого збудником інфекційної хвороби для встановлення ступені небезпеки та масового поширення інфекції.