Дослідження кістозних утворень нирки, наднирників (ПГ060)

Кістозні утворення нирки та наднирників — це патоморфологічне дослідження стінок та вмісту порожнинних структур, видалених з нирок або надниркових залоз. Код ПГ060 передбачає ретельний аналіз матеріалу для диференціації між простими (доброякісними) кістами та кістозними формами раку. Оскільки візуалізаційні методи (КТ/МРТ) не завжди можуть однозначно виключити малігнізацію, гістологічна верифікація є обов’язковим етапом після хірургічного втручання.

Мета дослідження: Головним завданням є визначення природи кісти та виключення злоякісного процесу. У нирках це важливо для діагностики кістозного варіанту нирково-клітинного раку, а в наднирниках — для диференціації між функціональними кістами, аденомами з кістозною дегенерацією та рідкісними формами раку наднирника.

Що оцінює патоморфолог:

• Тип внутрішньої вистилки: аналіз клітин, що вистилають порожнину (сплощений, кубічний або атиповий епітелій).

• Складну структуру стінки: пошук солідних (щільних) компонентів, перегородок або вогнищ звапніння (кальцинозу).

• Ознаки малігнізації: виявлення клітинної атипії або інвазії в навколишню паренхіму нирки чи тканину наднирника.

• Вміст кісти: аналіз на наявність продуктів розпаду, крововиливів або специфічних клітинних елементів.

• Стан навколишніх тканин: оцінка здорової паренхіми на межі з кістозним утворенням.

Кістозні утворення наднирників за кодом ПГ060 також перевіряються на ознаки гормональної активності (якщо це можливо морфологічно) та на наявність клітин феохромоцитоми або адренокортикального раку, які можуть мати кістозний компонент.

Клінічне значення: Для хірурга та онколога результат за кодом ПГ060 є вирішальним у визначенні подальшої тактики. Якщо підтверджено просту кісту (наприклад, Bosniak I-II), пацієнт не потребує подальшого лікування. Виявлення ознак раку в стінці кісти вимагає встановлення стадії та розробки плану системної терапії або посиленого моніторингу.

Коли призначається:

• після видалення складних кіст нирок (Bosniak III та IV);

• при хірургічному лікуванні великих кіст наднирників (понад 4-5 см);

• при швидкому рості кістозного утворення за даними УЗД або КТ;

• у разі появи солідного (тканинного) компонента всередині раніше діагностованої кісти.