Новини
Синдром хронічної втоми: коли втома — це не слабкість, а діагноз
Це не лінощі, не депресія і не вигадка
«Просто більше відпочинь», «У тебе все добре, не перебільшуй», «Всі втомлюються» — ці фрази не раз чули люди, які роками страждають від виснаження, болю, проблем зі сном і пам’яттю. Проте синдром хронічної втоми (СХВ) — це не вигадана проблема, а визнане медичне захворювання, яке змінило уявлення про межі між психікою, імунітетом та енергетичним обміном.
Що таке синдром хронічної втоми?
Синдром хронічної втоми (англ. Chronic Fatigue Syndrome, CFS, також Myalgic Encephalomyelitis) — це мультифакторне захворювання, яке характеризується:
постійною виснажливoю втомою, що не минає після сну чи відпочинку;
когнітивними порушеннями (затуманення свідомості, порушення концентрації, забудькуватість);
погіршенням стану після незначного фізичного або психоемоційного навантаження (PEM — post-exertional malaise);
порушеннями сну;
головним болем, болем у м’язах, лихоманкою, болем у горлі, чутливістю лімфовузлів.
Тривалість симптомів — від 6 місяців і більше, і вони не пояснюються іншими хворобами.
Як встановлюється діагноз?
СХВ — це діагноз виключення, що ґрунтується на комплексі симптомів та ретельному виключенні інших причин втоми (анемія, депресія, гіпотиреоз, аутоімунні хвороби, хронічні інфекції, пухлини, метаболічні порушення тощо).
Офіційні критерії діагностики були затверджені CDC (Centers for Disease Control and Prevention) та NICE (National Institute for Health and Care Excellence). Основу складають:
Втома тривалістю ≥6 місяців, яка суттєво знижує рівень активності.
Пост-ексерційне погіршення (PEM).
Порушення сну.
Додаткові симптоми: когнітивні розлади або порушення регуляції артеріального тиску.
Що викликає СХВ?
Точна причина невідома, але існує кілька взаємопов’язаних гіпотез:
Вірусна або бактеріальна інфекція (вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус, SARS-CoV-2)
Імунна дисрегуляція: підвищений рівень прозапальних цитокінів, порушення активації Т-клітин
Мітохондріальна дисфункція: зниження енергетичного потенціалу клітин
Гормональні зміни (особливо гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь)
Хронічний стрес або травма як пусковий фактор
Всі ці компоненти можуть запускати патологічний цикл, у якому організм не повертається до стану відновлення.
Які аналізи може призначити лікар?
Хоча немає «аналізу на СХВ», існує перелік досліджень, які:
Допомагають виключити інші діагнози.
Виявляють супутні порушення, що можуть поглиблювати стан.
Це можуть бути:
Загальний аналіз крові, феритин, В12, фолієва кислота
ТТГ, Т3, Т4 (щитоподібна залоза)
Печінкові проби, глюкоза, електроліти
Маркери запалення: СРБ, ANA, антистрептолізин
Панель вірусів герпетичної групи (EBV, CMV, HHV-6)
Тести на мітохондріальну дисфункцію (лактат, піруват)
Нейрокогнітивне тестування (при виражених скаргах)
Чим лікують синдром хронічної втоми?
СХВ не має універсального лікування, але покращення стану можливе, особливо за індивідуального підходу:
Пейсинг (енергетичне дозування активності): навчання уникати PEM
Когнітивно-поведінкова терапія (CBT): ефективна при тривожному компоненті
Фармакологічна підтримка: симптоматичне лікування болю, тривожності, сну, запалення
Мітосупортивна терапія: коензим Q10, карнітин, NADH, вітаміни групи В
Протизапальні добавки: омега-3, куркумін, ресвератрол (якщо показано)
Робота з психотерапевтом — важлива, але не як заміна діагнозу
Чи пов’язаний СХВ з Long COVID?
Так. Після перенесеного COVID-19 значна частина пацієнтів повідомляє про затяжну втому, м’язовий біль, туман в голові, порушення сну, що повністю відповідає опису СХВ. Тому Long COVID розглядається як тригерна форма хронічної втоми, яка може потребувати такого ж підходу до діагностики і лікування.
СХВ — це реальне захворювання, яке потребує реального лікування
Важливо визнати: СХВ — це не психологічна слабкість, не результат нестачі мотивації і не вигадка. Це стан, що суттєво впливає на якість життя, і для якого потрібен мультидисциплінарний підхід — з боку сімейного лікаря, невролога, психотерапевта, імунолога, нутриціолога.
І найголовніше — ви не самі
Сотні тисяч людей у всьому світі проходять через ті самі симптоми. Діагностика може бути складною, але шлях до відновлення починається з першого — визнання, що це не «у вас у голові», а у вас в організмі.
