Аналіз калу на дисбактеріоз: Навіщо здавати, що показує і як підготуватися

Аналіз калу на дисбактеріоз — це діагностичне дослідження, яке дозволяє оцінити склад мікрофлори кишечника, виявити надлишок або нестачу певних бактерій і визначити наявність патогенних мікроорганізмів. Порушення балансу кишкової мікрофлори часто супроводжується такими симптомами, як здуття, біль у животі, нестійкий стул, хронічна втома, зниження імунітету. Точне виявлення змін у бактеріальному складі кишечника дає змогу лікарю підібрати індивідуальне лікування.

Що таке дисбактеріоз?

Дисбактеріоз — це не хвороба, а функціональний стан, за якого порушується баланс між «корисними» і «шкідливими» мікроорганізмами в кишечнику. Корисні бактерії, зокрема біфідо- і лактобактерії, відіграють ключову роль у процесах травлення, синтезі вітамінів, захисті від патогенів та формуванні імунітету. Коли їх стає менше, а кількість умовно-патогенних або патогенних бактерій (наприклад, стафілококів, протеїв, грибів роду Candida) зростає, виникає дисбаланс.

Гастроентеролог Марія Лисенко пояснює: «Більшість пацієнтів, які звертаються зі скаргами на травлення, насправді мають порушення мікрофлори. Це не завжди потребує антибіотиків, але завжди вимагає точної діагностики».

Коли призначається аналіз?

Аналіз калу на дисбактеріоз доцільно здавати, якщо спостерігаються:

• часті діареї або запори;

• здуття, метеоризм;

• біль у животі без явної причини;

• висипання на шкірі;

• зниження апетиту;

• тривалий прийом антибіотиків;

• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;

• підготовка до і після оперативних втручань;

• імунодефіцитні стани.

Педіатр Тетяна Головко зазначає: «Особливо важливо перевіряти мікрофлору в дітей, які часто хворіють або мають порушення стулу після перенесених інфекцій. У дитячому віці відновлення мікрофлори проходить повільніше, і вчасна корекція допомагає уникнути ускладнень».

Як проходить дослідження?

Зібраний вдома зразок калу доставляється до лабораторії, де проводиться бактеріологічне висівання. Через 5–7 днів визначають кількісне співвідношення бактерій, чутливість мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів та присутність грибкової флори.

Підготовка до здачі аналізу:

• за 3 дні до забору зразка припинити прийом пробіотиків, сорбентів та проносних (за погодженням з лікарем);

• виключити ректальні свічки, клізми;

• зібрати матеріал у спеціальний стерильний контейнер;

• не допускати потрапляння сечі чи води до зразка;

• доставити зразок у лабораторію протягом 2 годин або зберігати у холодильнику не більше 4–6 годин.

Що показує результат?

У бланку результатів наводиться перелік мікроорганізмів з указанням їх кількості (у КУО/г). Лікар оцінює, чи є відхилення від норми:

• знижена кількість біфідобактерій або лактобактерій;

• наявність або перевищення кишкової палички з патологічними властивостями;

• зростання умовно-патогенної флори (протеї, клостридії, стафілококи);

• виявлення грибів (Candida);

• чутливість флори до антибіотиків та бактеріофагів.

«Ми не просто дивимося на те, які бактерії є в кишечнику, — говорить мікробіолог Андрій Павлюк. — Нам важливо зрозуміти: чи є мікробіологічний зсув, і чи він відповідає клінічній картині пацієнта. Тільки тоді доцільно починати лікування.»

Як коригують мікрофлору?

На основі результатів призначаються:

• пробіотики — препарати з живими культурами корисних бактерій;

• пребіотики — речовини, що стимулюють ріст власної мікрофлори;

• симбіотики — поєднання пробіотиків і пребіотиків;

• протигрибкові засоби — у разі виявлення кандидозу;

• корекція харчування — дієта з виключенням цукру, алкоголю, надлишку білків.

У деяких випадках лікар також може призначити антисептики кишкової дії або бактеріофаги — препарати, що знищують певні патогенні бактерії, не шкодячи корисній флорі.

Здоров’я шлунково-кишкового тракту залежить не лише від харчування, а й від мікробного середовища всередині нас. Порушення мікрофлори — це сигнал до обстеження, а аналіз калу на дисбактеріоз є першим кроком на шляху до балансу.