Новини
Чи завжди онкомаркери означають рак: розбираємось без страху і паніки
Що таке онкомаркери простими словами
Онкомаркери — це речовини (зазвичай білки або глікопротеїни), які виробляються клітинами у відповідь на певні процеси в організмі. Деякі з них справді зростають у разі злоякісних пухлин, інші — при запаленні, інфекціях, доброякісних новоутвореннях, гормональних коливаннях, навіть при фізичних навантаженнях або стресі.
Онкомаркер ≠ пухлина. Це лише потенційний “дзвінок”, а не саме захворювання.
Наприклад:
СА-125 може підвищуватися не лише при раку яєчників, а й при менструації, апендициті, цирозі.
PSA (простат-специфічний антиген) часто підвищується через доброякісну гіперплазію простати або навіть після їзди на велосипеді.
СЕА зростає у курців без жодної онкології.
Найпоширеніші міфи про онкомаркери
Міф 1. Один підвищений онкомаркер — це рак
Реальність: У більшості випадків причиною підвищення є інша проблема: запалення, кісти, гіпотиреоз, ураження печінки або навіть фізіологічні процеси.
Міф 2. Якщо онкомаркери в нормі — я точно здоровий
Реальність: Існують онкозахворювання, які не супроводжуються підвищенням жодного маркера (наприклад, ранні стадії меланоми або мозкових пухлин).
Міф 3. Онкомаркери можуть замінити біопсію чи МРТ
Реальність: Онкомаркери — це допоміжний інструмент, який не замінює візуалізацію чи морфологічну верифікацію діагнозу.
Онкомаркери: як їх правильно використовують лікарі
Онкомаркери не ставлять діагноз, але:
допомагають оцінити ризик, коли є підозра на пухлину
використовуються для спостереження за вже встановленою онкопатологією
відстежують ефективність лікування (наприклад, зниження СА-125 після хіміотерапії)
виявляють рецидиви після операцій або променевої терапії
Таблиця: онкомаркери та їх неонкологічні причини підвищення
| Онкомаркер | Основне значення | Причини підвищення, не пов’язані з онкологією |
|---|---|---|
| СА-125 | яєчники | ендометріоз, менструація, вагітність, кісти |
| СА 19-9 | підшлункова, жовчні шляхи | холецистит, панкреатит, жовтяниця |
| PSA | передміхурова залоза | гіперплазія, простатит, фізична активність |
| AFP | печінка | гепатит, вагітність, цироз |
| СЕА | товста кишка, шлунок | куріння, бронхіт, цироз |
| НСЕ | нейроендокринні пухлини | цироз, інфаркт печінки, епілепсія |
| β-ХГЛ | трофобластичні пухлини | вагітність, дисфункція яєчників |
Приклад із практики
Пацієнтка, 42 роки. Після випадкової здачі аналізів виявлено підвищений рівень СА-125 (46 од./мл при нормі до 35). В паніці звертається до онколога.
Після УЗД: кіста яєчника. Онкомаркер — реакція на запальний процес, не рак.
Це — типова ситуація. Понад 70% підвищень онкомаркерів у клінічній практиці не пов’язані з онкологією.
Що робити, якщо онкомаркер підвищений
Не панікувати — це не діагноз.
Здати аналіз повторно в іншій лабораторії через 2–3 тижні.
Пройти обстеження за направленням лікаря (УЗД, МРТ, КТ, біопсія).
Оцінити динаміку — зростання, спад чи стабільний рівень.
Порадитись із фахівцем (онколог, гінеколог, уролог, гастроентеролог).
Коли онкомаркери справді мають значення
Після встановленого діагнозу — для оцінки успіху лікування.
У пацієнтів після операції — для раннього виявлення рецидиву.
Як частина комплексної діагностики — разом із візуальними методами та клінікою.
Пам’ятайте: найціннішим завжди залишається зважене клінічне мислення лікаря, а не одиничний аналіз.