Лікування дисбактеріозу: що потрібно знати без міфів

Термін «дисбактеріоз» і досі дуже часто використовують у побуті, коли йдеться про здуття, бурчання, нестійкий стул, закрепи або діарею. Але в сучасній медицині частіше говорять про порушення мікробіоти або dysbiosis — тобто про дисбаланс мікроорганізмів у кишківнику. Це важливо, тому що лікувати потрібно не сам термін, а причину симптомів: наслідки антибіотиків, синдром подразненого кишківника, інфекцію, SIBO або інший стан.

Саме тому лікування дисбактеріозу не може бути однаковим для всіх. Якщо в однієї людини проблема почалася після антибіотиків, а в іншої — тягнеться місяцями разом із болем у животі, здуттям і чергуванням закрепів та діареї, підхід буде різним. У частини людей симптоми справді пов’язані з тимчасовим порушенням мікрофлори, але в інших за цим стоїть функціональний розлад або навіть окреме захворювання кишківника.

Що найчастіше мають на увазі під дисбактеріозом

Найчастіше цим словом описують такі симптоми:

• здуття живота;
• газоутворення;
• нестійкий стул;
• дискомфорт після їжі;
• діарею після антибіотиків;
• відчуття, що кишківник «працює неправильно».

Проблема в тому, що ці скарги не є специфічними лише для порушення мікробіоти. Так само можуть проявлятися синдром подразненого кишківника, надмірний бактеріальний ріст у тонкій кишці, наслідки інфекції або реакція на певні продукти. Тому лікування дисбактеріозу має починатися не з випадкового препарату, а з розуміння, що саме викликає симптоми.

Чи допомагають пробіотики

Пробіотики — одна з найпоширеніших відповідей на запит про лікування дисбактеріозу. Вони можуть бути корисними в окремих ситуаціях, але не є універсальним рішенням. Національний центр комплементарного та інтегративного здоров’я США зазначає, що пробіотики можуть допомагати при діареї, пов’язаній з антибіотиками, у молодих і людей середнього віку, але їхня користь залежить від конкретного штаму, дози й клінічної ситуації. Тобто пробіотик «від усього для кишківника» — це скоріше маркетинг, ніж точна медицина.

Якщо говорити просто, пробіотики можуть бути доречними після хвороби або курсу антибіотиків, коли є підозра, що мікрофлора тимчасово постраждала. Але якщо симптоми тривають довго, посилюються або повторюються, тільки пробіотиком проблему часто не вирішити. У такій ситуації треба шукати причину, а не нескінченно змінювати баночки з реклами.

Коли лікування дисбактеріозу має бути іншим

Є ситуації, коли за скаргами стоїть не просто «порушена мікрофлора». Наприклад, при SIBO, тобто надмірному бактеріальному рості в тонкій кишці, можуть бути газоутворення, діарея, біль у животі, зниження ваги й порушення всмоктування поживних речовин. У таких випадках основою лікування найчастіше є не пробіотики, а цільова терапія та корекція причини, яка призвела до цього стану.

Окрема ситуація — діарея після антибіотиків, пов’язана з C. diff. У такому випадку не варто обмежуватися думкою, що це просто дисбактеріоз. NHS зазначає, що лікування C. diff зазвичай включає припинення попереднього антибіотика, якщо це можливо, і призначення іншого курсу антибіотика, який діє саме проти цієї інфекції. Це вже не історія про «відновлення мікрофлори кефіром», а про конкретну медичну проблему.

Коли потрібно не самолікування, а обстеження

Не варто списувати все на дисбактеріоз, якщо є тривожні симптоми. До них належать:

• кров у калі;
• немотивоване схуднення;
• сильний або постійний біль у животі;
• тривала діарея;
• виражена слабкість;
• ознаки зневоднення;
• симптоми, що не минають або часто повертаються.

У таких випадках потрібна консультація лікаря, тому що причина може бути зовсім іншою — від інфекції до запального або функціонального захворювання кишківника. Саме тут починається справді правильне лікування дисбактеріозу: не з випадкової схеми з інтернету, а з нормальної оцінки симптомів.

Що реально може допомогти

У більшості випадків корисний підхід виглядає так:

• оцінити, коли почалися симптоми і з чим вони пов’язані;
• не призначати собі антибіотики самостійно;
• не чекати, що один пробіотик вирішить будь-яку проблему;
• звернути увагу на харчові тригери;
• підтримувати водний баланс при діареї;
• звернутися до лікаря, якщо симптоми тривають або посилюються.

Коли людина шукає лікування дисбактеріозу, вона найчастіше хоче просту відповідь. Найчесніша відповідь така: іноді достатньо часу, м’якої корекції харчування і відновлення після антибіотиків, але іноді за цим стоїть стан, який потребує зовсім іншого підходу. Тому найкраща стратегія — не лікувати «мікрофлору» навмання, а зрозуміти, що саме дає симптоми і як із цим працювати правильно.