Синдром хронічної втоми: коли тривала втома потребує медичної оцінки

Тривала втома не завжди означає, що людині просто потрібно більше відпочивати. Вона може бути симптомом анемії, порушень роботи щитоподібної залози, дефіциту заліза або вітамінів, порушень сну, інфекційних та інших захворювань. В окремих випадках лікар може розглядати міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (ME/CFS) — складне хронічне захворювання, яке суттєво впливає на повсякденну активність.

ME/CFS не визначається одним аналізом крові або іншим лабораторним тестом. Діагностика ґрунтується на характерному поєднанні симптомів, анамнезі, медичному огляді та цілеспрямованому обстеженні для виключення інших причин тривалої втоми.

Що таке синдром хронічної втоми

Синдром хронічної втоми, або міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (ME/CFS), — це хронічне захворювання, при якому знижується здатність людини виконувати звичну для неї фізичну, розумову, професійну, навчальну або соціальну активність.

Однією з характерних особливостей ME/CFS є те, що симптоми не пояснюються просто надмірним навантаженням і не зникають після звичайного відпочинку.

Захворювання може мати різну вираженість. У частини людей симптоми дозволяють продовжувати повсякденну діяльність із певними обмеженнями, тоді як при тяжкому перебігу людина може бути значною мірою обмежена в пересуванні та повсякденних справах.

Основні симптоми ME/CFS

Для клінічної оцінки ME/CFS особливе значення мають кілька симптомів.

Зниження здатності до звичної активності та виражена втома

Людина помічає, що більше не може виконувати той самий обсяг фізичної, інтелектуальної або соціальної роботи, який раніше був для неї звичайним.

Втома при цьому:

• може бути значною;
• виникає не через незвичне або надмірне навантаження;
• не минає повністю після відпочинку або сну;
• триває щонайменше шість місяців у дорослих при застосуванні відповідних діагностичних критеріїв.

Важливо відрізняти таку втому від звичайного виснаження після важкого робочого дня, інтенсивного тренування або декількох ночей недостатнього сну.

Постнавантажувальне погіршення стану — PEM

PEM (post-exertional malaise) — одна з найбільш характерних ознак ME/CFS.

Йдеться про погіршення симптомів після фізичного, розумового або емоційного навантаження, яке раніше переносилося нормально.

Важлива особливість — погіршення може виникнути не одразу. Часто воно стає помітним через 12–48 годин після навантаження та може тривати декілька днів або навіть тижнів.

Наприклад, людина може виконати звичайну домашню роботу, відвідати магазин, провести кілька годин на роботі або виконати значний обсяг розумової роботи, а наступного дня відчути різке посилення втоми, головного болю, порушень концентрації, болю чи інших симптомів.

Саме така реакція на навантаження відрізняє ME/CFS від багатьох інших станів, що супроводжуються втомою.

Неосвіжаючий сон

Ще одна ключова ознака — сон не дає очікуваного відновлення.

Людина може спати достатню кількість годин, але прокидатися втомленою або не відчувати помітного покращення стану після сну.

Можуть також виникати труднощі із засинанням, часті пробудження або інші порушення сну.

Когнітивні порушення

У частини людей виникають проблеми з концентрацією, пам’яттю, швидкістю обробки інформації та здатністю виконувати складні розумові завдання.

Пацієнти часто описують це як «туман у голові».

Наприклад, людині може бути складніше:

• зосередитися на тексті;
• підтримувати тривалу розмову;
• швидко приймати рішення;
• запам’ятовувати нову інформацію;
• виконувати декілька завдань одночасно.

Когнітивні порушення є одним із двох додаткових симптомів, один із яких має бути присутнім разом з основними ознаками ME/CFS за критеріями, які використовує CDC.

Ортостатична непереносимість

Другий можливий додатковий симптом — погіршення самопочуття під час перебування у вертикальному положенні.

Це може проявлятися:

• запамороченням;
• слабкістю;
• відчуттям серцебиття;
• змінами зору;
• переднепритомним станом;
• погіршенням інших симптомів після тривалого стояння або сидіння.

Такий стан називають ортостатичною непереносимістю.

Які критерії використовують для діагностики

За критеріями Institute of Medicine/National Academy of Medicine, які наводить CDC, для ME/CFS необхідні три основні симптоми:

1. суттєве зниження здатності виконувати звичну активність, яке триває понад шість місяців і супроводжується новою, вираженою втомою, що не усувається відпочинком;
2. постнавантажувальне погіршення стану (PEM);
3. неосвіжаючий сон.

Крім того, має бути щонайменше один із двох додаткових проявів:

• когнітивні порушення;
• ортостатична непереносимість.

Ці критерії використовуються разом із клінічною оцінкою пацієнта та обстеженням для виключення інших захворювань.

Чому синдром хронічної втоми складно діагностувати

Проблема полягає в тому, що втома, порушення концентрації, головний біль, проблеми зі сном і біль можуть виникати при великій кількості інших захворювань.

Подібні симптоми можуть спостерігатися при:

• анемії;
• дефіциті заліза;
• порушеннях функції щитоподібної залози;
• дефіциті вітаміну B12 або фолатів;
• порушеннях сну;
• деяких інфекційних захворюваннях;
• метаболічних порушеннях;
• захворюваннях печінки або нирок;
• аутоімунних захворюваннях;
• інших станах.

Тому перед встановленням ME/CFS лікар оцінює анамнез, симптоми, результати огляду та лабораторних досліджень.

Чи існує аналіз на синдром хронічної втоми

Ні. Специфічного лабораторного тесту, який підтверджує ME/CFS, наразі немає.

Дослідники вивчають різні біологічні особливості захворювання, але жоден із запропонованих біомаркерів поки не має достатньої чутливості та специфічності для використання як самостійного діагностичного тесту.

Тому лабораторні дослідження мають інше завдання — допомогти виявити або виключити інші причини симптомів.

Які аналізи можуть призначити при тривалій втомі

Перелік досліджень визначається індивідуально. CDC наводить низку лабораторних тестів, які можуть використовуватися під час оцінки людини з підозрою на ME/CFS.

Серед них:

• загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
• швидкість осідання еритроцитів;
• С-реактивний білок;
• глюкоза натще;
• електроліти;
• креатинін та інші показники функції нирок;
• кальцій і фосфор;
• показники функції печінки;
• загальний білок;
• альбумін;
• ТТГ та вільний тироксин (FT4);
• феритин;
• сироваткове залізо;
• насичення трансферину;
• скринінг на целіакію;
• загальний аналіз сечі.

Залежно від клінічної ситуації лікар може додатково призначити вітамін B12, фолієву кислоту, вітамін D або інші дослідження.

Наприклад, якщо загальний аналіз крові показує анемію, можуть знадобитися додаткові дослідження для визначення її причини, зокрема показники обміну заліза, B12 та фолати.

Якщо є підстави підозрювати аутоімунне захворювання, лікар може призначити відповідні аутоімунні маркери. Однак проводити великий набір аналізів без клінічних показань недоцільно через ризик випадкових або хибнопозитивних результатів.

Яку роль відіграють аналізи на феритин, ТТГ, B12 та вітамін D

Деякі лабораторні показники особливо часто розглядаються під час диференційної діагностики тривалої втоми.

Феритин допомагає оцінити запаси заліза. Дефіцит заліза може супроводжуватися втомою та зниженням працездатності.

ТТГ і FT4 використовують для оцінки функції щитоподібної залози. Порушення її роботи можуть супроводжуватися втомою, змінами маси тіла, сонливістю, порушеннями концентрації та іншими симптомами.

Вітамін B12 і фолієва кислота можуть бути важливими при оцінці причин анемії та деяких неврологічних або когнітивних скарг.

Вітамін D іноді включають до лабораторного обстеження залежно від клінічної ситуації та локальних підходів до оцінки пацієнта.

Водночас жоден із цих показників окремо не підтверджує і не виключає ME/CFS.

Чи потрібно перевіряти EBV, CMV та інші віруси

ME/CFS у частини людей починається після інфекції, однак це не означає, що постійна активна інфекція вірусом Епштейна—Барр, цитомегаловірусом або іншим вірусом є причиною симптомів у кожного пацієнта.

Тому аналізи на конкретні інфекції призначають за наявності клінічних підстав, а не як універсальну панель для всіх людей із хронічною втомою.

Якщо анамнез, симптоми або результати огляду дають підстави підозрювати інфекційне захворювання, лікар може призначити відповідні тести.

Що відомо про причини ME/CFS

Точна причина ME/CFS залишається невідомою.

У наукових дослідженнях вивчаються різні механізми та можливі фактори, пов’язані з розвитком захворювання. У частини людей симптоми починаються після інфекції, але також описуються інші можливі тригери.

Водночас сьогодні немає достатніх підстав стверджувати, що ME/CFS викликається одним конкретним вірусом, порушенням роботи мітохондрій, гормональними змінами або певним рівнем цитокінів.

Тому такі механізми слід розглядати як предмет досліджень, а не як встановлені причини захворювання.

Синдром хронічної втоми та Long COVID

Після COVID-19 у деяких людей можуть тривалий час зберігатися втома, проблеми з концентрацією, порушення сну, біль та постнавантажувальне погіршення.

Ці прояви можуть перетинатися із симптомами ME/CFS. Тому під час оцінки людини з тривалими симптомами після COVID-19 лікар може розглядати ME/CFS серед можливих станів.

При цьому Long COVID та ME/CFS не є тотожними діагнозами. Пост-COVID-стан може включати широкий спектр симптомів і проявів, а ME/CFS встановлюють за відповідними клінічними критеріями.

Як лікують і контролюють ME/CFS

На сьогодні не існує лікування, яке б усувало причину ME/CFS або гарантувало одужання. Медична допомога спрямована передусім на контроль найбільш виражених симптомів, підтримання функціонування та запобігання погіршенню стану.

Pacing — контроль фізичного та розумового навантаження

Один із ключових підходів — pacing, або індивідуальне керування активністю.

Його мета — визначити межі фізичного та розумового навантаження, які людина переносить без вираженого загострення симптомів, і планувати активність з урахуванням цих меж.

Особливе значення це має для профілактики PEM.

Важливо не намагатися систематично «продавити» втому збільшенням фізичних навантажень. Стандартні рекомендації щодо інтенсивних тренувань для здорових людей не підходять як універсальна стратегія для ME/CFS і можуть погіршувати симптоми.

Робота з порушеннями сну

Якщо людина має безсоння, часті пробудження або інші проблеми зі сном, лікар оцінює можливі причини та за потреби направляє до спеціаліста зі сну.

Навіть покращення якості сну не обов’язково усуває всі симптоми ME/CFS, але лікування окремого порушення сну може покращити загальний стан.

Контроль болю

При ME/CFS можуть виникати біль у м’язах і суглобах, головний біль та підвищена чутливість до дотику.

Тактика залежить від характеру та інтенсивності болю, інших захворювань і препаратів, які приймає людина. Лікар підбирає лікування індивідуально.

Ортостатичні симптоми

Якщо запаморочення або слабкість виникають чи посилюються у вертикальному положенні, лікар може оцінити частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск та інші показники.

За потреби проводять додаткове обстеження для визначення причини таких симптомів.

Чи допомагають вітаміни та харчові добавки

Немає універсальної добавки, яка доведено виліковує ME/CFS.

Вітаміни або мінерали можуть бути потрібні, якщо лабораторне обстеження або харчовий анамнез свідчать про їх недостатність. У такій ситуації корекція дефіциту проводиться відповідно до рекомендацій лікаря.

Не варто приймати великі дози вітамінів, мінералів або інших добавок лише через наявність хронічної втоми. Деякі добавки можуть взаємодіяти з лікарськими препаратами або спричиняти небажані ефекти.

Коли варто звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря варто, якщо втома:

• триває протягом тривалого часу;
• суттєво знижує працездатність;
• не минає після нормального сну та відпочинку;
• супроводжується порушеннями концентрації або пам’яті;
• поєднується із запамороченням у вертикальному положенні;
• помітно посилюється після фізичного або розумового навантаження;
• супроводжується іншими симптомами, які викликають занепокоєння.

Важливо не встановлювати собі ME/CFS самостійно. Тривала втома має багато можливих причин, частина з яких піддається лікуванню.

Які аналізи можна здати при тривалій втомі

Якщо лікар вважає необхідним лабораторне обстеження, набір аналізів залежить від симптомів та анамнезу.

Серед досліджень, які можуть використовуватися для пошуку інших причин втоми:

• загальний аналіз крові;
• феритин;
• залізо та інші показники обміну заліза;
• ТТГ;
• вільний Т4;
• глюкоза;
• показники функції печінки;
• показники функції нирок;
• електроліти;
• С-реактивний білок;
• вітамін B12;
• фолієва кислота;
• вітамін D;
• інші дослідження — за показаннями.

Конкретний перелік визначає лікар після оцінки симптомів. Наявність нормальних результатів базових аналізів не виключає ME/CFS, оскільки лабораторні дослідження в цьому випадку насамперед допомагають шукати інші можливі причини симптомів.

Важливо пам’ятати

Синдром хронічної втоми — це не просто відчуття втоми після напруженого дня. Для ME/CFS характерне поєднання суттєвого зниження активності, вираженої втоми, яка не минає після відпочинку, постнавантажувального погіршення та неосвіжаючого сну, а також когнітивних або ортостатичних симптомів.

Специфічного аналізу, який підтверджує ME/CFS, немає. Тому лабораторні дослідження використовують насамперед для пошуку інших захворювань, які можуть пояснювати втому або погіршувати самопочуття.

Якщо тривала втома суттєво впливає на повсякденне життя, правильний підхід починається не з пошуку одного «аналізу на хронічну втому», а з комплексної оцінки симптомів та можливих причин їх виникнення.

Автор: Уляна Анатоліївна Дзюба

Директор ТОВ «Меді Лаб Плюс», лікар вищої категорії. Має понад 45 років практичного досвіду в медицині та лабораторній діагностиці. Засновник та керівник лабораторії з 2007 року. Детальніше…